PODHAJCE. Kaplica cmentarna bez wezwania (1862). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

48000 Підгайці,
вул. Шевченка

Вперше Підгайці згадуються якщо не 1397, то, принаймні, 1436 року, проте вважаються заснованими у 1015 році під назвою Тудинка. У 1539р. отримали магдебурзьке право, яке підтверджено 19 липня 1539 року, але у 1783 році втратилим статус міста, ставши містечком. Від 1867 року - повітовий центр. 1870 року тут проживало 4570 мешканців, у тому числі 1031 греко- і 900 римо-католиків. До 30 грудня 1962 року Підгайці були райцентром, 6 червня 1991 року знову стали районним центром, проте від 2020 року входять до Тернопільського району. Нині у місті проживає понад 2600 осіб.

Цвинтар в Підгайцях було закладено, ймовірно, на початку ХІХ століття. Мурована цвинтарна каплиця занотована в схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи із 1862 року. Але, швидше за все, це не стосується сучасної неокласичної цвинтарної каплиці, а лише невеличкої необарокової, що стоїть неподалік від неї.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 14
1745	- заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці;
1764	- у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський;
1776	- помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський;
1825	- єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині;
1897	- освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині;
1918	- призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського;
1906	- освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1924	- архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
1930	- освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині;
1988	- храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги;
1990	- освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
1991	- єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині;
1992	- єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині;
1997	- в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1998	- єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині;
1999	- при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща);
2005	- відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
2020	- у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста;
Następna data: wrzesień, 15
1933	- призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка;
2007	- кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині;
2012	- архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2021	- костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа;

За непідтвердженими даними, сучасну неокласичну цвинтарну каплицю збудував 1891 року настоятель від 1866 року місцевої парафії Пресвятої Трійці о. Яків Кершка, який у 1893-1894 роках став настоятелем колегіати Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Станіславові (Івано-Франківську), а помер 1897 року. Ймовірно, перебуваючи вже у похилому віці, планував бути похованим у ній, можливо, що це і сталось, бо стверджують, що там похорено двох католицьких священників латинського обряду (оо. Кершку та Ридзя). Через відсутність достовірної інформації доводиться вдаватись до припущень. Якщо відомо щось про ці каплиці, повідомте, будь-ласка, ел.поштою чи в коментарі на фейсбук-сторінці.

У радянські часи каплицю зачинили, а потім її реставрувала місцева громада. І тепер вона, швидше за все, використовується як католиками, так і православними. Стара необарокова каплиця служить господарським приміщенням.