|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48024 Волиця
Волиця вперше у документах згадується 1424 року. 1890 року тут проживало 532 мешканців (339 поляків і 193 українців), з яких 321 були римо- і 172 греко-католиками, 1921 року - 611, 1939 року - 720, а нині - лише дві з половиною сотні. Село до 1990 року входило до Бережанського району, потім - до Підгаєцького, а тепер - до Тернопільського.
Від 1864 року католики латинського обряду села належали до новоутвореної парафіяльної експозитури у Завалові, яка пізніше стала самостійною парафією Матері Божої з гори Кармель. Вже 1870 року тут було споруджено та освячено муровану каплицю, в якій завалівські душпастирі проводили богослужіння.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
| Наступна дата: вересень, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
Останній раз ця каплиця згадується у схематизмі Львівської архідієцезії 1894 року, а пізніше з невідомих причин вона припинила існування. Наступний мурований храм у Волиці збудовано 1906 року завдяки фундації місцевих землевласників Торосевичів, а освятили його наступного, 1907 року. Під час І світової війни московітські солдати обікрали святиню.
У 1922 році Марія Блажовська (з Торосевичів) пожертвувала частину своїх земель в якості фінансово-майнового забезпечення діяльності душпастиря у Волиці. І вже наступного року першим експозитом було призначено о. Кароля Отача, проте через відсутність парафіяльного та господарських будинків він так і не розпочав своє служіння. Формально парафіяльну експозитуру у селі заснували 1 липня 1923 року, а 1924 року приступив до душпастирювання о. Станіслав Трихта, який спочатку оселився у будинку Блажовських у розташованій поруч Голгочі. 8 грудня 1924 року відбулось перше подячне богослужіння з нагоди початку функіонування експозитури, яка вже наступного, 1925 року стала самостійною парафією.
На початку 30-х років планували розширити костел, проте це так і не вдалось зробити. Він містив два дерев'яні вівтарі - головний із образами Преображення Господнього і св. Йосифа та бічний з іконою Матері Божої Чортківської, а також мав деревяну дзвіницю. З другої половини цього десятиліття парафію адміністрував о. Едуард Тихий, який обслуговував сім сотень вірян у Волиці та сусідній Голгочі.
Після ІІ світової війни радянська влада храм зачинила, а в середині 50-х років, поділивши його на два поверхи, стала використовувати як колгоспний склад, в якому приймали тютюн, а потім - зберігали зерно. 1989 року колишню римсько-католицьку святиню віддали православним. Нині вона є храмом Преображення Господнього Православної Церкви України.
Головна сторінка