|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48023 Завалів
Згадка про Завалів є в літописах Західної Словенії VIII століття, а у вітчизняних земельних реєстрах вперше згадується 1310 року (в інших документах - у 1395 і 1438 роках). Від 1552р. вважається містом, хоча магдебурзьке право отримав лише у 20-х роках XVIIIст., проте вже 1773 року втратив міські права, залишаючись містечком. У 1850р. тут проживало 1285 осіб, 1890 року - 1326, у тому числі 698 українців і 616 поляків, з них 711 були греко- і 217 римо-католиками, 1939 року – 1190, нині ж - менше півтисячі. Село входило до Підгаєцького району, а від 2020 року - до Тернопільського.
Від 1677 року відомо про існування в Завалові замкової каплиці під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. Принаймні, від 1765 року Завалів належав до парафії св. Марії Магдалини у Кукільниках (нині - Івано-Франківщина), а потім - до парафії св. Яна Непомуцького у Марковій. Богослужіння в каплиці звершували у західному та східному обрядах латинські капелани та місцеві василіани. У 1766р. каплиця мала три вівтарі - головний з образом Матері Божої Ченстоховської та бічні із іконами Матері Божої. Під час Ісв. війни замок разом із каплицею двічі палили московітські війська, а після ІІсв. війни їх було повністю знищено.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: sierpień, 14 | |
| 1641 | - освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині; |
| 1763 | - Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії
у Бучачі на Тернопільщині; - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині; |
| 1906 | - костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1950 | - в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон; |
| 1993 | - першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури; |
| 1995 | - земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 1999 | - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука; |
| Następna data: sierpień, 15 | |
| 1727 | - єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині; |
| 1756 | - єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI; |
| 1815 | - призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія); |
| 1841 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині; |
| 1912 | - архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині; |
| 1923 | - освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1931 | - освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1991 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський; |
| 1992 | - повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 1996 | - колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві; |
| 1999 | - о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині; |
| 2001 | - єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині; |
| 2005 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині; |
| 2014 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю
22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці; - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ; |
Мурований костел у Завалові постав у першій половині 60-х років ХІХ століття завдяки зусиллям марківського настоятеля о. Якова Кершки. 1862 року на пожертви вірян він придбав земельну ділянку та розпочав будівництво храму. Додаткові кошти для цього були отримані завдяки спеціальній лотереї та з інших джерел. 1864 року спорудження святині, в основному, завершили, а наступного її освятили. І вже 1864 року у Завалові було засновано парафіяльну експозитуру, яку тривалий час обслуговували марківські вікарії.
У 1868 році завершили оснащення костелу. 1888 року дах святині частково знищила пожежа, але його швидко відновили. Наступні роки відзначились дрібними ремонтами храму та його додатковим оснащенням. 1913 року коштом місцевих землевласників було збудовано новий парафіяльний будинок. Під час Ісв. війни московітські солдати пограбували та пошкодили костел, а парафіяльний дім частково зруйнували. У 1925 році експозитура в Завалові стала самостійною парафією. Зовнішнє відновлення святині завершили лише 1930 року, а пізніше храм відновили також внутрішньо. У 1935 році було збудовано муровану дзвіницю на три дзвони. Останній ремонт 1938 року стосувався підгнилих фундаментів святині. Костел містив три дерев'яні вівтарі - головний з образом Матері Божої Святого Скапулярію та бічні (перший із скульптурками Христа Розіп'ятого, Матері Божої і св. Йоана Євангеліста та другий із іконами св. Розалії і св. Антонія Падуанського).
Від 1936 року близько восьми сотень вірних у Завалові та ще восьми сусідніх селах обслуговував адміністратор о. Станіслав Бадовський. Парафія мала, окрім цвинтарної каплиці у Завалові-Заставчому, філіальні святині у Волиці та Лисій (у різні часи). У радянський період римсько-католицький храм використовували як зерносховище, але у середині 80-х років його висадили у повітря - залишились лише колишній парафіяльний будинок, а також кілька предметів костельного оснащення у місцевій церкві.
Strona główna