 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47841 Галущинці,
вул. Шевченка, 3,
+380 (3543) 323-35
Вперше Галущинці згадуються у 1533 та 1540 роках, а також 1607 року. Після війських спустошень XVI-XVII століть заселялись поляками із Польщі. 1880 року тут проживало 1338 мешканців, з яких 1169 були римо-католиками, 1921 року було 1694 осіб, на початок 1939 року - 1810 жителів (1720 поляків, 60 українців, 30 євреїв), а нині - майже сім сотень селян. Село входило до Підволочиського району, а від 2020 року - до Тернопільського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Чернелові-Мазовецькому, яке у радянські часи спочатку називалось Жуковим, у 1957-2016рр. - Жовтневим, а нині - Соборним. 1720 року у Галущинцях збудовали дерев'яний костел, а 1786 року планували заснування парафії, проте безуспішно. У першій половині XIX століття храм згорів від удару блискавки (богослужіння здійснювали у греко-католицькій церкві). Але це не завадило 1851 року коштом пожертв вірян та одного з двох крупних місцевих землевласників (Ігнатія Гриневецького) створити парафіяльну експозитуру, до якої увійшло ще кілька сусідніх сіл.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 25 | |
| 1905 | - костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1913 | - костел св. Ап. Петра в Одесі освятив єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1994 | - частково відремонтований костел у Затурцях на Волині освятили під титулом Пресвятої Трійці; |
| 1997 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив добудований храм бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині; |
| 2004 | - єпископ Ян Пурвінський у Новограді-Волинському на Житомирщині вмуровав наріжний камінь костелу Христа Царя Всесвіту, взятий з гробу св. Апостола Петра у Римі; |
| 2005 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив орган в костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Єлиховичах на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
| 2010 | - єпископ Ян Пурвінський у Новограді-Волинському на Житомирщині за участю єископів Маркіяна Трофим'яка і Віталія Скоморовського консекрував новоспоруджений костел Христа Царя Всесвіту; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно консекрував відновлений костел св. Франциска у Делятині на Івано-Франківщині; - єпископ Віталій Скомаровський освятив відновлену каплицю Святого Духа у Боярці на Київщині; - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький оголосив храм бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині санктуарієм бл. Якова Стрепи та святих і блаженних митрополії Галицької і Львівської; |
| Наступна дата: вересень, 26 | |
| 1757 | - єпископа Миколая Дембовського, який помер 17 вересня, призначили митрополитом-архієпископом Львівським, проте це рішення не було оприлюднено; |
| 2009 | - костел св. Мартина Турського у Зарічанах на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2015 | - новозбудований храм св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львові на Сихові освятив дзвони костелу св. Архангела Михаїла; |
| 2021 | - в Косові на Івано-Франківщині костел Матері Божої Святого Розарію отримав реліквії бл. Марти Вєцкої; |
У 1865-1868 роках, коли чисельність парафіяльної експозитури перевищила 2400 вірних, у Галущинцях коштом парафіян та завдяки зусиллям експозита о. Яна Стефана спорудили мурований храм за проектом інженера Яна Закревського з Тернополя та освятили його під титулом св. Йоана Хрестителя того ж року. А наступого, 1869 року новозбудований костел консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський.
У 1870 році парафіяльна експозитура стала капеланією, а у 1887-1888 роках - самостійною парафією. 1911 року святиню відремонтували. Під час І сваітової війни було знищено парафіяльний будинок, але храм залишився не ушкодженим. Наприкінці 20-х - на початку 30-х років костел частково відновили. Храм мав збережені до сьогодні головний вівтар св. Йоана Хрестителя бічні Матері Божої з Дитятком і Пресвятого Серця Ісуса, а також муровану дзвіницю з двома дзвонами 1868 року. Наприкінці міжвоєнного періоду парафію чисельність понад 2500 вірян обслуговував адміністратор о. Казимир Цешановський, на її теренах були святині у Романовому Селі та Жеребках (Хмелиська вийшли із парафії ще 1903 року).
Костел у Хмелиськах залишався чинним в часи радянської влади (за іншою інформацією, був зачинений до 70-х років). 24 червня 2018 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар храму. У святині зберігся орган 1879 року, проте не відомо, чи він працює.
Галущинці обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії).
