HAŁUSZCZYŃCE. Kościół p.w. Narodzenia św. Jana Chrzciciela (1865 - 1868). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47841 Галущинці,
вул. Шевченка, 3,
+380 (3543) 323-35

Вперше Галущинці згадуються у 1533 та 1540 роках, а також 1607 року. Після війських спустошень XVI-XVII століть заселялись поляками із Польщі. 1880 року тут проживало 1338 мешканців, з яких 1169 були римо-католиками, 1921 року було 1694 осіб, на початок 1939 року - 1810 жителів (1720 поляків, 60 українців, 30 євреїв), а нині - майже сім сотень селян. Село входило до Підволочиського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Чернелові-Мазовецькому, яке у радянські часи спочатку називалось Жуковим, у 1957-2016рр. - Жовтневим, а нині - Соборним. 1720 року у Галущинцях збудовали дерев'яний костел, а 1786 року планували заснування парафії, проте безуспішно. У першій половині XIX століття храм згорів від удару блискавки (богослужіння здійснювали у греко-католицькій церкві). Але це не завадило 1851 року коштом пожертв вірян та одного з двох крупних місцевих землевласників (Ігнатія Гриневецького) створити парафіяльну експозитуру, до якої увійшло ще кілька сусідніх сіл.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 15
1933	- призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка;
2007	- кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині;
2012	- архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2021	- костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа;
Następna data: wrzesień, 16
1787	- єпископ Ян Качковськиq консекрував відбудований єзуїтський храм cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку в якості катедри;
1860	- інгрес архієпископа-мирополита Франциска Вежхлейського до Львівської архікатедри;
1934	- о. К. Котуля освятив капуцинський костел Імені Пресвятої Діви Марії у Дрогобичі на Львівщині;
1936	- єпископ-помічник Перемишльський Войтех Томака консекрував костел Імені Пресвятої Діви Марії у Дрогобичі на Львівщині;
2007	- каплицю cв. Антонія у Бісковичах на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
2015	- єпископ Мар'ян Бучек відкрив та освятив відновлений польський військовий цвинтар в Дитятині на Івано-Франківщині, де раніше була каплиця св. Терези;
2017	- єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив дзвін майбутнього храму; - єпископ Віталій Скомаровський освятив новий хрест на подвір'ї костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині;
2018	- єпископ Едвард Кава освятив новий вівтар костелу Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Віталія Скомаровського і Мар'яна Бучека освятив відновлений костел Матері Божої Ангельської у Дзвинячці на Тернопільщині;

У 1865-1868 роках, коли чисельність парафіяльної експозитури перевищила 2400 вірних, у Галущинцях коштом парафіян та завдяки зусиллям експозита о. Яна Стефана спорудили мурований храм за проектом інженера Яна Закревського з Тернополя та освятили його під титулом св. Йоана Хрестителя того ж року. А наступого, 1869 року новозбудований костел консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський.

У 1870 році парафіяльна експозитура стала капеланією, а у 1887-1888 роках - самостійною парафією. 1911 року святиню відремонтували. Під час І сваітової війни було знищено парафіяльний будинок, але храм залишився не ушкодженим. Наприкінці 20-х - на початку 30-х років костел частково відновили. Храм мав збережені до сьогодні головний вівтар св. Йоана Хрестителя бічні Матері Божої з Дитятком і Пресвятого Серця Ісуса, а також муровану дзвіницю з двома дзвонами 1868 року. Наприкінці міжвоєнного періоду парафію чисельність понад 2500 вірян обслуговував адміністратор о. Казимир Цешановський, на її теренах були святині у Романовому Селі та Жеребках (Хмелиська вийшли із парафії ще 1903 року).

Костел у Хмелиськах залишався чинним в часи радянської влади (за іншою інформацією, був зачинений до 70-х років). 24 червня 2018 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар храму. У святині зберігся орган 1879 року, проте не відомо, чи він працює.