ХМЕЛИСЬКА. Костел Воздвиження Святого Хреста (1931 - 1938). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47842 Хмелиська

Хмелиська вперше згадуються як Хмелища у протоколах люстрації королівських земель 1564-1565 років. Станом на 1880 рік тут проживало понад 1300 мешканців, з яких 773 були римо-католиками, нині ж у селі - понад сім сотень осіб. Хмелиська входили до Підволочиського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях і традиційно відвідували богослужіння у хмелиській греко-католицькій церкві, але наприкінці ХІХ століття її парох заборонив їм нею користуватись. Тому у 1897-1899 роках було споруджено коштом гміни, повіту та Львівської курії філіальну муровану каплицю на землі, подарованій місцевим власником Ісидором Розенстоком. Від 1901 року і далі схематизми Львівської архідієцезії подають її під титулом Воздвиження Святого Хреста.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;

У 1903 році у Хмелиськах засновано парафіяльну експозитуру, а 1905 року було збудовано парафіяльний будинок (теж на землі, подарованій Розенстоком). У 1911 році каплицю пошкодив землетрус. На її ремонт, перебудову та розширення зібрали досить багато коштів, які надійшди, у тому числі, із Львівської курії та місцевої влади, проте реальний об'єм виконаних робіт залишився не відомим. Попри те, що у 1921 році занотовано дуже поганий стан як каплиці, яку тоді назвали костеликом, так і парафіяльного будинку, 1925 року експозитуру піднесли до рангу самостійної парафії.

У 1929 році львівському архітектору Людомилу Гюркевичу замовили проект нового костелу. Його представили на розгляд іншому львівському архітектору - Яну Сас-Зубжицькому, який його забракував та висловив готовність замінити своїм проектом. 19 травня 1930 року було освячено земельну ділянку під будівництво нового храму (стару святиню розібрали). Його спорудження відбулось у 1931-1938 роках (за винятком 1932-1934 років, коли не було на це грошей) за проектом Яна Сас-Зубжицького коштом Курії, Фонду Праці та парафіян. 18 вересня 1938 року костел було освячено під тим же титулом Воздвиження Святого Хреста (в інтернет-джерелах йому інколи помилково приписують титул св. Якова). Неоготична святиня мала лише один бароковий дерев'яний вівтар 1902 року, перенесений із старої каплиці, з образами Христа Розіп'ятого та Матері Божої Ченстоховської, інше небагате оснащення, а також три великих та два малих дзвонів.

Джерело фотознімка: ukrainaincognita.com

Від 1938 року парафію чисельністю понад 1200 вірян, до якої входила також Мовчанівка із мурованою каплицею початку ХХ століття, обслуговував адміністратор о. Станіслав Пизік. 23 червня 1946 року о. Петро Собкевич - останній душпастир, який від 1945 року опікувався Хмелиськами, разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі. Зачинений храм радянська влада використовувала як складське приміщення, але на початку 90-х років його повернули вірним. Хмелиська обслуговують дієцезіальні священники з парафії бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.