 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47842 Хмелиська
Хмелиська вперше згадуються як Хмелища у протоколах люстрації королівських земель 1564-1565 років. Станом на 1880 рік тут проживало понад 1300 мешканців, з яких 773 були римо-католиками, нині ж у селі - понад сім сотень осіб. Хмелиська входили до Підволочиського району, а від 2020 року - до Тернопільського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях і традиційно відвідували богослужіння у хмелиській греко-католицькій церкві, але наприкінці ХІХ століття її парох заборонив їм нею користуватись. Тому у 1897-1899 роках було споруджено коштом гміни, повіту та Львівської курії філіальну муровану каплицю на землі, подарованій місцевим власником Ісидором Розенстоком. Від 1901 року і далі схематизми Львівської архідієцезії подають її під титулом Воздвиження Святого Хреста.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Następna data: październik, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У 1903 році у Хмелиськах засновано парафіяльну експозитуру, а 1905 року було збудовано парафіяльний будинок (теж на землі, подарованій Розенстоком). У 1911 році каплицю пошкодив землетрус. На її ремонт, перебудову та розширення зібрали досить багато коштів, які надійшди, у тому числі, із Львівської курії та місцевої влади, проте реальний об'єм виконаних робіт залишився не відомим. Попри те, що у 1921 році занотовано дуже поганий стан як каплиці, яку тоді назвали костеликом, так і парафіяльного будинку, 1925 року експозитуру піднесли до рангу самостійної парафії.
У 1929 році львівському архітектору Людомилу Гюркевичу замовили проект нового костелу. Його представили на розгляд іншому львівському архітектору - Яну Сас-Зубжицькому, який його забракував та висловив готовність замінити своїм проектом. 19 травня 1930 року було освячено земельну ділянку під будівництво нового храму (стару святиню розібрали). Його спорудження відбулось у 1931-1938 роках (за винятком 1932-1934 років, коли не було на це грошей) за проектом Яна Сас-Зубжицького коштом Курії, Фонду Праці та парафіян. 18 вересня 1938 року костел було освячено під тим же титулом Воздвиження Святого Хреста (в інтернет-джерелах йому інколи помилково приписують титул св. Якова). Неоготична святиня мала лише один бароковий дерев'яний вівтар 1902 року, перенесений із старої каплиці, з образами Христа Розіп'ятого та Матері Божої Ченстоховської, інше небагате оснащення, а також три великих та два малих дзвонів.
Від 1938 року парафію чисельністю понад 1200 вірян, до якої входила також Мовчанівка із мурованою каплицею початку ХХ століття, обслуговував адміністратор о. Станіслав Пизік. 23 червня 1946 року о. Петро Собкевич - останній душпастир, який від 1945 року опікувався Хмелиськами, разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі. Зачинений храм радянська влада використовувала як складське приміщення, але на початку 90-х років його повернули вірним. Хмелиська обслуговують дієцезіальні священники з парафії бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті.
