 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47852 Качанівка
Перша документальна згадка про Качанівку датується 1546 роком, згадується також 1564 року. На початку 80-х років ХІХст. у селі проживало близько 1200 мешканців, 1929 року - 3513, з яких поляками було 80%, 1939 року - 3730, у тому числі 2850 поляків і 860 українців, нині - 1300 осіб. У 1946р. поляків вивезли до Польщі, а звідти привезли лемків. Село входило до Підволочиського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.
У 1792 році у Качанівці створено капеланію як фундацію місцевої власниці Ізабели Любомирської. У 1796-1798 роки її коштом та вірян споруджено мурований костел, який 1803 року отримав вівтар із ліквідованої внаслідок пожежі замкової каплиці у Гримайлові. 1807 року було засновано парафію, до неї увійшли ще три села із парафії Пресвятої Трійці у Гримайлові. 1816 року качанівський храм вважався 'скромним' з недостатнім оснащення.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 04 | |
| 1803 | - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1846 | - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський; |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1894 | - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині; |
| 1986 | - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці; |
| 1987 | - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі; - єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
| 2013 | - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті; - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині; - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва; |
| 2020 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині; |
| Наступна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
У 1817 році костел у Качанівці мав три вівтарі (головний із іконами Матері Божої і скульптуркою св. Михаїла та бічні із образами св. Миколая і св. Михаїла та Христа Розіп'ятого), а також дзвіницю із трьома двонами, до яких 1823 року приєднали четвертий. 22 травня 1827 року архієпископ Львівський Андрій Анквич консекрував належно споряджений качанівський храм під титулом св. Архангела Михаїла. На той час головний вівтар містив ще й образ св. Йосифа, а бічні - ту ж ікону св. Миколая та свв. Петра і Павла.
У 1837 році відбулась реставрація парафіяльного будинку у Качанівці. В середині ХІХ століття місцева парафія, до якої 1827 року приєдналось ще й село Мислова, нараховувала понад 4300 вірних, наприкінці - понад 6400 (до парафії увійшли ще два населених пункта). 1906 року зафіксовано поганий стан костелу всередені, проте 1908 року о. Станіслав Ющак власним коштом відремонтував його інтер'єр. Візитації парафії у наступні роки вже не пред'являли претензій до технічного стану святині чи її оснащення, проте вказували на надто малий її розмір для такої великої кількості вірних. Втім, 1914 року їх чисельність зменшилась до 4170, оскільки парафія тоді охоплювала лише три села (окрім Качанівки).
Перша світова війна не завдала шкоди костелу в Качанівці, проте знищила парафіяльний будинок. У 1920 році храм було відновлено ззовні, а 1927 року відремонтували парафіяльний будинок. У 1930 та 1937 роках відбулись чергові відновлення храму. Від 1930 року парафію чисельністю близько 4400 вірних обслуговував настоятель о. Тадеуш Залучковський, а мала вона тоді каплиці в селах Іванівка, Оріховець і Чернилівка, а раніше - у Підволочиськах та Заднішівці, яка пізніше стала частиною Підволочиськ. У 1942-1944 роках в Качанівці працював вікарієм відразу після священичих свячень о. Ян Ольшанський, майбутній єпископ Кам'янець-Подільський.
Парафіяни-поляки виїхали із Качанівки до Польщі 1 травня 1946 року. Останній настоятель о. Казимир Солецький забрав зі собою до Польщі частину костельного майна. Зачинений храм від 1949 року радянська влада використовувала як колгоспний склад, у тому числі хімдобрив, а повернули вірянам колишню святиню 1990 року. 18 вересня 1991 року єпископ Ольшанський реконсекрував костел. Качанівку обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Софії у Підволочиськах.
