|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47852 Качанівка
Перша документальна згадка про Качанівку датується 1546 роком, згадується також 1564 року. На початку 80-х років ХІХст. у селі проживало близько 1200 мешканців, 1929 року - 3513, з яких поляками було 80%, 1939 року - 3730, у тому числі 2850 поляків і 860 українців, нині - 1300 осіб. У 1946р. поляків вивезли до Польщі, а звідти привезли лемків. Село входило до Підволочиського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.
У 1792 році у Качанівці створено капеланію як фундацію місцевої власниці Ізабели Любомирської. У 1796-1798 роки її коштом та вірян споруджено мурований костел, який 1803 року отримав вівтар із ліквідованої внаслідок пожежі замкової каплиці у Гримайлові. 1807 року було засновано парафію, до неї увійшли ще три села із парафії Пресвятої Трійці у Гримайлові. 1816 року качанівський храм вважався 'скромним' з недостатнім оснащення.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: kwiecień, 13 | |
| 1758 | - номінований Львівським митрополитом-архієпископом о. Владислав Лубенський; |
| 1961 | - рукоположений в священники у Ризі єпископом Петрасом Мієжалісом майбутній єпископ Ян Пурвінський, ординарій Київсько-Житомирський; |
| 1999 | - каплицю св. Мартина в Євпаторії в Криму освятив єпископ Леонід Дубравський; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук OFM освятив фундамент майбутнього храму св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині; |
| 2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив костел св. Терези від Дитятка Ісуса у Львові-Брюховичах; |
| Następna data: kwiecień, 15 | |
| 1843 | - консекровано костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Єзуполі на Івано-Франківщині; |
| 1901 | - піднесений до гідності титулярного архієпископа Darnis єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер; |
| 1906 | - єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер освятив храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Ялті в Криму; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував храм cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 2012 | - о. Леонід Ткачук освятив дзвін над вежею каплиці Божого Милосердя i св. Шарбеля у Харкові-Рогані; |
У 1817 році костел у Качанівці мав три вівтарі (головний із іконами Матері Божої і скульптуркою св. Михаїла та бічні із образами св. Миколая і св. Михаїла та Христа Розіп'ятого), а також дзвіницю із трьома двонами, до яких 1823 року приєднали четвертий. 22 травня 1827 року архієпископ Львівський Андрій Анквич консекрував належно споряджений качанівський храм під титулом св. Архангела Михаїла. На той час головний вівтар містив ще й образ св. Йосифа, а бічні - ту ж ікону св. Миколая та свв. Петра і Павла.
У 1837 році відбулась реставрація парафіяльного будинку у Качанівці. В середині ХІХ століття місцева парафія, до якої 1827 року приєдналось ще й село Мислова, нараховувала понад 4300 вірних, наприкінці - понад 6400 (до парафії увійшли ще два населених пункта). 1906 року зафіксовано поганий стан костелу всередені, проте 1908 року о. Станіслав Ющак власним коштом відремонтував його інтер'єр. Візитації парафії у наступні роки вже не пред'являли претензій до технічного стану святині чи її оснащення, проте вказували на надто малий її розмір для такої великої кількості вірних. Втім, 1914 року їх чисельність зменшилась до 4170, оскільки парафія тоді охоплювала лише три села (окрім Качанівки).
Перша світова війна не завдала шкоди костелу в Качанівці, проте знищила парафіяльний будинок. У 1920 році храм було відновлено ззовні, а 1927 року відремонтували парафіяльний будинок. У 1930 та 1937 роках відбулись чергові відновлення храму. Від 1930 року парафію чисельністю близько 4400 вірних обслуговував настоятель о. Тадеуш Залучковський, а мала вона тоді каплиці в селах Іванівка, Оріховець і Чернилівка, а раніше - у Підволочиськах та Заднішівці, яка пізніше стала частиною Підволочиськ. У 1942-1944 роках в Качанівці працював вікарієм відразу після священичих свячень о. Ян Ольшанський, майбутній єпископ Кам'янець-Подільський.
Парафіяни-поляки виїхали із Качанівки до Польщі 1 травня 1946 року. Останній настоятель о. Казимир Солецький забрав зі собою до Польщі частину костельного майна. Зачинений храм від 1949 року радянська влада використовувала як колгоспний склад, у тому числі хімдобрив, а повернули вірянам колишню святиню 1990 року. 18 вересня 1991 року єпископ Ольшанський реконсекрував костел. Качанівку обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Софії у Підволочиськах.
Strona główna