МАГДАЛІВКА. Колишній костел Матері Божої Неустанної Допомоги (1903, 1924 - 1925). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47850 Магдалівка

Перша згадка про Магдалівку у документах датується 1785 роком. У 1880 році це село разом із присілком Теклівка, яка нині є окремим селом, мало 1064 мешканців, з яких лише 235 були римо-католиками, 1939 року - близько 1600 (приблизно 30 відсотків були поляками), нині тут проживає понад вісім сотень осіб. Село входило до Підволочиського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католики латинського обряду Магдалівки спочатку належали до парафії св. Вацлава у Баворові. У 1903 році (за чисельності вірних понад 260) у селі завдяки зусиллям баворівського настоятеля о. Яна Шубера збудували муровану каплицю. Земельні ділянки під святиню та для забезпечення душпастирства пожертвували Флорентина Ценська (із Яблоновських), Клементина Чарторийська, Текля Беднарчук, яка також подарувала значні кошти.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 17
1709 - полонений московитами архієпископ-митрополит Львівський Константій Зелінський помер у Москві;
1754 - Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari у Римі рукоположив в пресвітори майбутнього єпископа Луцького Фелікса Турського;
1884 - розпочало працю засноване о. Зигмунтом Гораздовським згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа;
1990 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив повернений храм Серця Ісуса у Красилові на Хмельниччині;
Наступна дата: лютий, 18
1703 - народився майбутній єпископ Самуїл Гловінський (ймовірно, на теренах нинішньої Івано-Франківщини);
1761 - єпископ Антоній Воллович консекрував новозбудований храм Матері Божої Ангельської у Вінниці;
1864 - у Львові народився майбутній архієпископ-митрополит Львівський Болеслав Твардовський;
2020 - Папа Франциск прийняв зречення єпископа Броніслава Бернацького з уряду ординарія Одесько-Сімферопольського та призначив новим ординарієм єпископа-коад'ютора Станіслава Широкорадюка;

Споруджував каплицю у Магдалівці будівничий Ковальський із Тернополя, освятили її 1904 року під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги. Згодом було отримано додаткові кошти на функціонування у селі душпастирського осередку, який 1912 року став парафіяльною експозитурою, що охоплювала лише Магдалівку із Теклівкою, нараховуючи трохи більше шести сотень вірян. А першим експозитом призначили о. Станіслава Яворського. Проте під час І світової війни храм було зруйновано (від нього залишились лише частини стін).

Якийсь час римо-католики Магдалівки користувались тимчасовою дерев'яною каплицею. У 1921 році адміністратор парафії у сусідньому Сороцькому о. Михайло Каспрук збудував у Магдалівці парафіяльний будинок. А в травні 1924 року завдяки зусиллям місцевого експозита о. Яцека Музики розпочали не тільки відбудову, але й розширення храму, який мав стати костелом (наріжний камінь освятили 19 травня). Кошти для його спорудження отримали від урядової інституції та пожертв вірних, а будував його Балтазар Залєвський із Скалату.

Фотознімок: Петро Грушко

Завершили будівництво костелу у Магдалівці 1925 року його освяченням 20 листопада, яке здійснив настоятель баворівської парафії о. Кароль Процик. Цього ж року місцева експозитура стала самостійною парафією (її формальне утворення відбулось ще 1923 року). Наступного року Ян Войтович із Перемишлян виготовив головний вівтар та інше оснащення. 27 червня 1929 року новозбудований та споряджений храм було консекровано під тим же титулом Матері Божої Неустанної Допомоги. Від 1937 року парафію чисельністю понад дев'ять сотень осіб у Магдалівці та ще чотирьох сусідніх селах обслуговував адміністратор о. Станіслав Маліновський. Храм мав окрім вже згаданого головного вівтаря із образами Матері Божої Неустанної Допомоги та св. Яцка ще тимчасовий бічний із іконою Пресвятого Серця Ісуса, а також дзвіницю із трьома дзвонами.

Після ІІ світової війни зачинений костел у Магдалівці використовувався радянською владою як колгоспний склад, а потім пустував, руйнуючись. Наприкінці 90-х років греко-католики, церкву яких зайняли православні, отримали частково знищений римсько-католицький храм та перебудували його. Він став церквою Вознесіння Господнього, освятили 2005 року.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.