СКАЛАТ. Костел св. Анни (1994 - 2002). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47851 Скалат,
вул. Замкова, 1,
+380 (3543) 313-77

Вперше Скалат згадується у 1512-1513 роках, а 1561 року поселення вже вважалосяя містом. 1766 році було підтверджено магдебурзьке право, отримане ще 1600 року. У 1867 році Скалат став повітовим містом, а 1939 року отримав статус міста.У 1940-1962 років Скалат був центром району. Нині тут проживає майже чотири тисячі мешканців.

У 1632-1642 роках тут було засновано парафію та споруджено перший костел коштом К. Віхровського (храм мав титул Успіння Матері Божої). 1703 року збудовано новий мурований храм замість старого, який перестав функціонувати. У 1827 році архієпископ Андрій Анквич консекрував цей костел. У 1898 році храм згорів, тому 1900 року споруджено новий мурований костел за проектом Т. Таловського коштом М. Роштоцького та А. Шидловського завдяки зусиллям о. М. Пьотровського. У 1901 року єпископ Йосиф Вебер консекрував новозбудований храм теж під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. 1931 року відбувся ремонт святині.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 26
1757 - єпископа Миколая Дембовського, який помер 17 вересня, призначили митрополитом-архієпископом Львівським, проте це рішення не було оприлюднено;
2009 - костел св. Мартина Турського у Зарічанах на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2015 - новозбудований храм св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львові на Сихові освятив дзвони костелу св. Архангела Михаїла;
2021 - в Косові на Івано-Франківщині костел Матері Божої Святого Розарію отримав реліквії бл. Марти Вєцкої;
Наступна дата: вересень, 27
1824 - призначено єпископом-помічником Празьким та титулярним єпископом Азоту майбутнього Львівського архієпископа-митрополита Франциска Піштека;
1852 - вмурували наріжний камінь під будівництво костелу Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві;
1869 - костел св. Войтеха у Білці Верхній (Шляхетській) на Львівщині реконсекрував архієпископ Франциск Вежхлейський;
1928 - реконсекровано відбудований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині;
1995 - перша Меса в каплиці св. Вікентія де Поля в Харкові-Салтівці;
2002 - інгрес єпископа-ординарія Мукачівського Антала Майнека до Мукачівської катедри;
2003 - кардинал Мар'ян Яворський освятив ділянку під будівництво храму Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині;
2008 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив годинник і куранти на вежі костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлений образ Пресвятої Діви Марії з Дитятком у головному вівтарі костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині;
2015 - єпископ Ян Пурвінський в костелі св. Яна з Дуклі у Житомирі освятив чотири величезні дзвони, придбані та привезені завдяки фінансовій допомозі з Італії;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив у Львові монастир отців-паулістів та каплицю у ньому;
2020 - костел св. Шарбеля у Байківцях на Тернопільщині освятив архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Едварда Кави та Броніслава Бернацького;

У 1946 році храм, пошкоджений радянською аритилерією у 1944р., закрили, а 1959 року висадили у повітря. 26 липня 1990 року єпископ Ян Ольшанський освятив тимчасову каплицю у Скалаті. Новий сучасний неоготичний мурований костел тут спорудили у 1994-2002 роках. 26 липня 1996 року єпископ Маркіян Трофим'як освятив наріжний камінь цього храму, а через 6 років, 26 липня 2002 року єпископ Мар'ян Бучек його консекрував. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.