47851 Скалат,
вул. Замкова, 1,
+380 (3543) 313-77
Вперше Скалат згадується у 1512-1513 роках, а 1561 року вже вважався містом. У 1766р. підтвердили магдебурзьке право, отримане ще приблизно 1600 року.
У 1867р. Скалат став центром повіту. 1857 року тут проживало 4008 мешканців, 1866 року - 4247, 1870 року - 4593, 1880 року - 5702, у тому числі 1657 римо- і 1362 греко-католиків,
1910 року - 6228, 1939 року - понад сім тисяч, нині - менше чотирьох тисяч осіб. У 1940-1962рр. Скалат був райцентром, потім увійшов до Підволочиського району, а 2020 року -
Тернопільського.
Парафія у Скалаті постала після 1632 року, а до 1642 року збудували перший костел Успіння Матері Божої,
який пізніше було відбудовано 1703 року та після можливої чергової відбудови, розпочатої у 1817 році, консекровано 1827 року. Проте 1898 року він згорів. 1900 року спорудили та наступного
року консекрували новий мурований храм Успіння Матері Божої, але 1959 року радянська влада його повністю знищила.
Із відродженням релігійного життя скалатським римо-католикам повернули колишній парафіяльний будинок, в якому вони облаштували тимчасову каплицю св. Анни. Її освятив 26 липня 1990
року майбутній єпископ о. Ян Ольшанський MIC. 1994 року поблизу частково зруйнованого замку розпочалось будівництво нового неоготичного мурованого костелу за проектом
архітектора Сергія Юрченка. 26 липня 1996 року єпископ Маркіян Трофим'як освятив наріжний камінь цього храму, спорудження якого завершили 2002 року.
Новозбудований костел у Скалаті освятив 26 липня 2002 року єпископ Мар'ян Бучек. Зі старого храму вдалось зберегти два дзвони, чотири скульптурки святих
з головного вівтаря, скульптурку св. Анни з бічного та образ Матері Божої Утішительки. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
