Вперше Скалат згадується у 1512-1513 роках, а 1561 року вже вважався містом. У 1766р. підтвердили магдебурзьке право, отримане ще приблизно 1600 року.
У 1867р. Скалат став центром повіту. 1857 року тут проживало 4008 мешканців, 1866 року - 4247, 1870 року - 4593, 1880 року - 5702, у тому числі 1657 римо- і 1362 греко-католиків,
1910 року - 6228, 1939 року - понад сім тисяч, нині - менше чотирьох тисяч осіб. У 1940-1962рр. Скалат був райцентром, потім увійшов до Підволочиського району, а 2020 року -
Тернопільського.
Парафію у Скалаті фундував 10 липня 1632 року місцевий власник Кшиштоф Віхровський, а коли 10 березня 1642 року він збільшив її фінансово-майнове забезпечення,
то костел вже існував. 1666 року храм мав титул Успіння Матері Божої, вежу-дзвіницю та чотири вівтарі. У наступні десятиліття святиня перестала функціонувати та була відбудована
1703 року.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: luty, 09
1753
- о. Юзеф Голуховський з Луцька заклав та освятив наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині ;
1926
- піднесено до гідності архієпископа із титулярною столицею Aenus колишнього єпископа-ординарія Кам'янець-Подільської дієцезії Петра Маньковського;
1950
- у Бєжглові (Польща) помер єпископ Адольф Шельонжек, ординарій Луцький, похований у торуньському костелі св. Якова;
1975
- рукоположений в архіпастирі майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник
Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно;
У 1716 році костел у Скалаті мав каплицю св. Анни та окрім головного ще три бічних вівтарі св. Йосифа, св. Антонія і св. Анни (в каплиці), а також настоятеля о. Андрія
Кнапіка. 1740 року храм містив вже 5 вівтарів - головний Матері Божої та три колишніх бічних із ще одним у каплиці. За непідтвердженою інформацією, цей храм також зазнав часткового
знищення та був відбудований, починаючи від 1817 року. У 1827 році він мав шість вівтарів, причому головний містив образ Успіння Матері Божої, а бічні присвячувались Христу Розіп'ятому
(із образом св. Миколая), Матері Божії Скорботнії, св. Йосифу, св. Антонію (із образом свв. Петра і Павла) і св. Анні (із образом св. Яна Непомуцького). Був також орган та інше досить
значне оснащення. Святиню разом із прилеглим цвинтарем оточувала мурована огорожа із дзвіницею. Цього ж, 1827 року архієпископ Андрій Анквич консекрував костел.
У середині ХІХст. парафія у Скалаті, охоплюючи ще 12 сусідніх сіл, налічувала понад 5 тисяч вірян, а наприкінці цього століття - вже 8 тисяч осіб. Каплиці мали села
Колодіївка та Полупанівка, була також цвинтарна у Скалаті. 1898 року скалатський храм згорів, тому вже 1900 року збудували новий
костел Успіння Пресвятої Діви Марії. У 1944 році його було пошкоджено артилерійським обстрілом, а 1959 року - повністю знищено. Черговий храм
в Скалаті постав у 1994-2002 роках, проте він отримав інший титул - св. Анни.
Strona główna