47851 Скалат
Вперше Скалат згадується у 1512-1513 роках, а 1561 року вже вважався містом. У 1766р. підтвердили магдебурзьке право, отримане ще приблизно 1600 року. У 1867р. Скалат став центром повіту. 1857 року тут проживало 4008 мешканців, 1866 року - 4247, 1870 року - 4593, 1880 року - 5702, у тому числі 1657 римо- і 1362 греко-католиків, 1910 року - 6228, 1939 року - понад сім тисяч, нині - менше чотирьох тисяч осіб. У 1940-1962рр. Скалат був райцентром, потім увійшов до Підволочиського району, а 2020 року - Тернопільського.
Парафію у Скалаті фундував 10 липня 1632 року місцевий власник Кшиштоф Віхровський, а коли 10 березня 1642 року він збільшив її фінансово-майнове забезпечення, то костел вже існував. 1666 року храм мав титул Успіння Матері Божої, вежу-дзвіницю та чотири вівтарі. У наступні десятиліття святиня перестала функціонувати та була відбудована 1703 року.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
| Następna data: wrzesień, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
У 1716 році костел у Скалаті мав каплицю св. Анни та окрім головного ще три бічних вівтарі св. Йосифа, св. Антонія і св. Анни (в каплиці), а також настоятеля о. Андрія Кнапіка. 1740 року храм містив вже 5 вівтарів - головний Матері Божої та три колишніх бічних із ще одним у каплиці. За непідтвердженою інформацією, цей храм також зазнав часткового знищення та був відбудований, починаючи від 1817 року. У 1827 році він мав шість вівтарів, причому головний містив образ Успіння Матері Божої, а бічні присвячувались Христу Розіп'ятому (із образом св. Миколая), Матері Божії Скорботнії, св. Йосифу, св. Антонію (із образом свв. Петра і Павла) і св. Анні (із образом св. Яна Непомуцького). Був також орган та інше досить значне оснащення. Святиню разом із прилеглим цвинтарем оточувала мурована огорожа із дзвіницею. Цього ж, 1827 року архієпископ Андрій Анквич консекрував костел.
У середині ХІХст. парафія у Скалаті, охоплюючи ще 12 сусідніх сіл, налічувала понад 5 тисяч вірян, а наприкінці цього століття - вже 8 тисяч осіб. Каплиці мали села Колодіївка та Полупанівка, була також цвинтарна у Скалаті. 1898 року скалатський храм згорів, тому вже 1900 року збудували новий костел Успіння Пресвятої Діви Марії. У 1944 році його було пошкоджено артилерійським обстрілом, а 1959 року - повністю знищено. Черговий храм в Скалаті постав у 1994-2002 роках, проте він отримав інший титул - св. Анни.
Kościoły i kaplice Ukrainy