|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47851 Скалат
Вперше Скалат згадується у 1512-1513 роках, а 1561 року вже вважався містом. У 1766р. підтвердили магдебурзьке право, отримане ще приблизно 1600 року. У 1867р. Скалат став центром повіту. 1857 року тут проживало 4008 мешканців, 1866 року - 4247, 1870 року - 4593, 1880 року - 5702, у тому числі 1657 римо- і 1362 греко-католиків, 1910 року - 6228, 1939 року - понад сім тисяч, нині - менше чотирьох тисяч осіб. У 1940-1962рр. Скалат був райцентром, потім увійшов до Підволочиського району, а 2020 року - Тернопільського.
Парафія у Скалаті постала коштом місцевого власника Кшиштофа Віхровського після 1632 року, а до 1642 року збудували перший костел Успіння Матері Божої, який пізніше по кількох десятиліттях занепаду було відбудовано 1703 року та після можливої чергової відбудови, розпочатої у 1817 році, консекровано 1827 року. Мав шість вівтарів, орган та інше досить значне оснащення, муровану огорожу із дзвіницею. Проте 1898 року згорів.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 14 | |
| 1641 | - освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині; |
| 1763 | - Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії
у Бучачі на Тернопільщині; - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині; |
| 1906 | - костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1950 | - в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон; |
| 1993 | - першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури; |
| 1995 | - земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 1999 | - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука; |
| Наступна дата: серпень, 15 | |
| 1727 | - єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині; |
| 1756 | - єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI; |
| 1815 | - призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія); |
| 1841 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині; |
| 1912 | - архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині; |
| 1923 | - освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1931 | - освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1991 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський; |
| 1992 | - повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 1996 | - колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві; |
| 1999 | - о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині; |
| 2001 | - єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині; |
| 2005 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині; |
| 2014 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю
22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці; - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ; |
Завдяки зусиллям новопризначеного настоятеля о. Михайла Пьотровського, а також коштам тодішнього землевласника Мавриція Розенстока і старости Антонія Шидловського вже 1900 року у Скалаті збудували новий мурований храм за проектом львівського архітектора Теодора Тальовського. Наступного року його консекрував архієпископ Йосиф Вебер. Костел містив три вівтарі, а 1907 року було встановлено ще два вівтарі, спроектовані Тальовським. Протягом наступних років продовжувалось оздоблення та оснащення святині, зокрема, львівський митець Юліан Крупський у 1912 році розписав її інтер'єр.
У 1921, 1931 та 1937 роках були проведені незначні ремонтні роботи скалатського костелу. Від 1934 року понад п'ять тисяч вірян у місті на ще шести сусідніх селах обслуговував настоятель о. Ян Ференс. Наприкінці 30-х років парафія мала каплиці у Новосілці та цвинтарну у Скалаті, а раніше - також у Колодіївці, Мовчанівці, Полупанівці і Старому Скалаті. Храм містив 5 вівтарів (головний із образом Матері Божої Ченстоховської та бічні з іконами Матері Божої Утішительки, св. Терезе від Дитятка Ісуса, св. Анни і св. Михаїла), орган, інше значне спорядження, мав чотири дзвони.
Святиню у Скалаті 12 березня 1944 року було пошкоджено радянським артилерійським обстрілом під час богослужіння, проте вона продовжувала функціонувати. Останній настоятель о. Ференс виїхав із міста 23 червня 1946 року, забравши зі собою частину костельного майна. Частково зруйнований храм комуністичний режим спочатку зачинив, а 1959 року - повністю знищив. Черговий костел в Скалаті постав у 1994-2002 роках, проте він отримав інший титул - св. Анни.
Головна сторінка