БУДАНІВ (Будзанів). Костел Воздвиження Святого Хреста (1765). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48154 Буданів

Буданів (Будзанів) заснований як містечко 1549 року на теренах села Скоморохи. У 70-х роках сюди було переселено поляків із Мазовії. У 1940р. став селом та до 1959 року був районним центром. Пізніше належав до Теребовельського району, а від 2020 року - до Чортківського. Нинішнє населення села - понад 1600 мешканців.

У II половині XVI століття тут споруджено перший дерев'яний костел та засновано парафію. 1630 року коштом місцевих власників Ходоровських було збудовано черговий дерев'яний храм, який 1666 року мав вівтарі Святого Хреста (головний), Страждань Господніх і св. Валентина (бічні) та ще один в каплиці. Вже 1718 занотовано, що ця святиня вимагала грунтовного ремонту (мала тоді окрім старого головного вівтарі три бічні - св. Антонія, Коронації Матері Божої і св. Михаїла).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 19
1768 - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський;
1925 - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові;
1936 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
1998 - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині коронував ікону Матері Божої папськими коронами;
- у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2014 - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою;
2015 - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ;
Наступна дата: липень, 20
1819 - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині;
1928 - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким;
1996 - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині;
2011 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині;

У 1765 році цей костел перетворився майже на руїну, тому за рішенням чергових власників Буданова Потоцьких та їхнім коштом західне крило замку перебудували на костел (причому пресбітерій та передсінок спорудили у двох фортечних вежах). 1777 року на місці старого дерев'яного храму, який розвалився, з його залишків Потоцькі спорудили каплицю, оскільки замковий костел стояв на крутій горі і був важко доступним для парафіян. Окрім того, цей костел, що залишився без належної уваги, 1795 року обікрали, а 1812 року російська влада його зачинила, перетворивши на військовий склад. Проте 1817 року святиню знову відкрили після ремонту, а дерев'яну каплицю віддали греко-католикам. 7 липня 1838 року храм було консекровано. У 1846 році у частині замкових споруд створено монастир згромадження Сестер Милосердя, а також школу для дітей та лікарню.

У 1917 року під час військових дій було пошкоджено дах та склепіння костелу, а також значних руйнувань зазнав парафіяльний будинок у південній частині замку. Дах святині відновили 1923 року, проте вона та інші будівлі потребували значного ремонту, що лише частково (через брак коштів) було здійснено у 1927-1928 роках. Після ІІ світової війни костел та монастир закрили. Всі замкові споруди зазнали пошкоджень під час війни, 1956 року там запрацювала психіатрична лікарня. У 1994р. костел повернули частково, а 1997 року - повністю; тоді розпочався ремонт святині. 19 вересня 2021 року єпископ Мар'ян Бучек освятив новоспоруджену дзвіницю з трьома дзвонами, два з яких - старі (відкопані 2009 року та відновлені).

Буданів обслуговують дієцезіальні священники парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.