БЕНЕВА. Колишній костел Матері Божої Святого Розарію (1935 - 1939). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48111 Бенева,
Шевченка, 36

Село Бенева (Бенява) вважається заснованим 1504 року, згадується також 1665 року. 1880 року у ньому проживало 737 мешканців, з яких 394 були римо- і 331 греко-католиками, нині ж у селі - близько 370 осіб. Входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові, проте у середині ХІХ століття перейшли до новоствореної парафіяльної експозитури у селі Росохуватець, яка пізніше стала самостійною. Приблизно тоді ж (ймовірно, 1854 року) коштом місцевої влади у Беневі було споруджено дерев'яну каплицю Матері Божої Святого Розарію.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Тимчасова каплиця, споруджена 1921 року
Тимчасова каплиця, споруджена 1921 року

У 1891-1892 роках, коли чисельність вірян у Беневі становила чотири сотні осіб, на місці цієї каплиці завдяки зусиллям росохуватецького настоятеля о. Михаїла Конарського та коштам місцевих землевласників Баворовських і Львівської курії збудували, в основному, муровану каплицю, яку після оштукатурення та мінімального оснащення освятили 1893 року під тим же титулом Матері Божої Святого Розарію. 1906 року Баворовські пожертвували кошти на фінансове забезпечення діяльності парафіяльної експозитури у Беневі, а наступного року подарували їй дім, який мав стати парафіяльним будинком. І цього ж року її було утворено та приєднано до неї сусіднє село Семиківці.

Під час І світової війни, 1915 року беневських парафіян, кількість яких перевищила 1200 осіб, евакуювали, а каплиця була піддана знищенню. 1921 року місцеві мешканці спорудили тимчасову дерев'яну каплицю, а 1924 року - мурований парафіяльний будинок із дерев'яними господарськими приміщеннями. І 1925 року у Беневі нарешті постала самостійна парафія, формально утворена ще 29 грудня 1923 року. До неї увійшли не тільки Семиківці, але й також Богатківці.

У 1935 році новопризначений адміністратор парафії у Беневі о. Владислав Жигель розпочав спорудження мурованого костелу коштом Львівської курії та місцевих вірян. 1937 року до фінансування новобудови долучилась урядова структура в Підгайцях, тоді ж завершили зведення стін храму та накрили його дахом. Проте до ІІ світової війни будівництво святині так і не вдалось завершити повністю. Наприкінці 30-х років парафія і далі обслуговувалась о. Жигелем, нараховувала понад 1300 вірних та мала філіальну каплицю у Семиківцях.

Джерело фотознімка: facebook.com/tserkva.presviatoi.trijtsi.beneva

Під час війни артелерійським вогнем було пошкоджено дах костелу та зруйновано парафіяльний будинок, дерев'яну тимчасову каплицю теж розібрали. За непідтвердженими даними, 10 лютого 1944 року о. Жигель загинув від рук бойовиків УПА. Останній бенівський душпастир о. Ян Гурнік виїхав до Польщі наприкінці травня 1945 року. У червні 1989 року відремонтований та частково перебудований колишній римсько-католицький храм було освячено як греко-католицьку церкву Пресвятої Трійці (за іншою інформацією, спочатку вона була православною, а перейшла до греко-католиків 1993 року).

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.