48111 Бенева,
Шевченка, 36
Село Бенева (Бенява) вважається заснованим 1504 року, згадується також 1665 року. 1880 року у ньому проживало 737 мешканців, з яких 394 були римо- і 331 греко-католиками, нині ж у селі - близько 370 осіб. Входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.
Католики латинського обряду спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові, проте у середині ХІХ століття перейшли до новоствореної парафіяльної експозитури у селі Росохуватець, яка пізніше стала самостійною. Приблизно тоді ж (ймовірно, 1854 року) коштом місцевої влади у Беневі було споруджено дерев'яну каплицю Матері Божої Святого Розарію.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: травень, 20 | |
1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
Наступна дата: травень, 21 | |
1721 | - у Сєвках біля Янова Підляського помер Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський, похований у янівському костелі Пресвятої Трійці; |
1814 | - висвячений на священника у Вільнюсі (Литва) майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах на Львівщині ; |
1846 | - у Миньківцях Дубенського повіту на Волині народився майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський; |
1997 | - єпископ Маркіян Трофим'як урочисто освятив вівтар і амвон храму св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині; |
2011 | - призначений Апостольським нунцієм в Україну архієпископ Томас Галліксон; |
1796 | - єпископ Олександр Язловецький освятив пам'ятну таблицю о. Леону Квапішу в костелі св. Яна Непомуцького у Пулинах на Тернопільщині; |
У 1891-1892 роках, коли чисельність вірян у Беневі становила чотири сотні осіб, на місці цієї каплиці завдяки зусиллям росохуватецького настоятеля о. Михаїла Конарського та коштам місцевих землевласників Баворовських і Львівської курії збудували, в основному, муровану каплицю, яку після оштукатурення та мінімального оснащення освятили 1893 року під тим же титулом Матері Божої Святого Розарію. 1906 року Баворовські пожертвували кошти на фінансове забезпечення діяльності парафіяльної експозитури у Беневі, а наступного року подарували їй дім, який мав стати парафіяльним будинком. І цього ж року її було утворено та приєднано до неї сусіднє село Семиківці.
Під час І світової війни, 1915 року беневських парафіян, кількість яких перевищила 1200 осіб, евакуювали, а каплиця була піддана знищенню. 1921 року місцеві мешканці спорудили тимчасову дерев'яну каплицю, а 1924 року - мурований парафіяльний будинок із дерев'яними господарськими приміщеннями. І 1925 року у Беневі нарешті постала самостійна парафія, формально утворена ще 29 грудня 1923 року. До неї увійшли не тільки Семиківці, але й також Богатківці.
У 1935 році новопризначений адміністратор парафії у Беневі о. Владислав Жигель розпочав спорудження мурованого костелу коштом Львівської курії та місцевих вірян. 1937 року до фінансування новобудови долучилась урядова структура в Підгайцях, тоді ж завершили зведення стін храму та накрили його дахом. Проте до ІІ світової війни будівництво святині так і не вдалось завершити повністю. Наприкінці 30-х років парафія і далі обслуговувалась о. Жигелем, нараховувала понад 1300 вірних та мала філіальну каплицю у Семиківцях.
Під час війни артелерійським вогнем було пошкоджено дах костелу та зруйновано парафіяльний будинок, дерев'яну тимчасову каплицю теж розібрали. За непідтвердженими даними, 10 лютого 1944 року о. Жигель загинув від рук бойовиків УПА. Останній бенівський душпастир о. Ян Гурнік виїхав до Польщі наприкінці травня 1945 року. У червні 1989 року відремонтований та частково перебудований колишній римсько-католицький храм було освячено як греко-католицьку церкву Пресвятої Трійці (за іншою інформацією, спочатку вона була православною, а перейшла до греко-католиків 1993 року).