|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48163 Долина
У 1577 році Ян Гольський придбав село Довге, на південних землях якого у 90-х роках заснував містечко Янів (Теребовельський) та на початку XVII століття збудував там замок-фортецю. 1772 року Янів втратив міські права. У 80-х роках ХІХ століття село мало 2200 мешканців, з них: 800 - римо-католики, 500 - греко-католики, решта - євреї. 1960 року село назвали Долиною. Нині тут проживає вісім сотень осіб, і входить воно вже не до Теребовельського району, а до Тернопільського.
Перший (дерев'яний) костел в Янові постав коштом місцевого власника Яна Гольського відразу ж після заснування міста, а 1611 року подружжя Гольських на прохання першого настоятеля о. Мартина Яворського фундувало парафію та спорудження мурованого храму біля фортеці (тоді ж було закладено фундамент святині). Будівництво, яке затягнулось на ціле століття, продовжив завдяки додатковим пожертвам наступний настоятель о. Казимир Пашковський. Освятили костел 1661 року, проте його спорудження продовжувалось ще довго. Храм тоді мав лише один вівтар.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 08 | |
| 1774 | - новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1899 | - Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві; |
| 1990 | - освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 1993 | - освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині; |
| 2000 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині; |
| 2004 | - освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі; |
| Наступна дата: серпень, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
Остаточно будівництво святині завершили лише 1712 року за настоятеля о. Валентина Петрушевського. 1763 року костел вже мав п'ять вівтарів, які 1796 року були присвячені Пресвятій Трійці (головний), св. Антонію і св. Йосифу (бічні) та Христосу Назаретанському і св. Анні (в каплицях). 1825 року було вимуровано нову дзвіницю, а 1841 року освятили муровану цвинтарну каплицю родини чергових власників Янова Скарбків (пізніше - Лосів), яку збудували ще 1807 року.
Перед І світовою війною від 1909 року приблизно чотири тисячі вірян, що проживали також у шести сусідніх села (зокрема, Підгайчиках з каплицею 1885 року), обслуговував багаторічний настоятель о. Мартин Стефаницький. У 1926-1929 роках завдяки проданим ним 5 гектарам костельної землі під керівництвом архітектора Олександра Чешнака із Теребовлі храм було відремонтовано, а 1930 року відновлено дзвіницю. У другій половині 30-х років філіальні каплиці постали у сусідніх селах Слобідка (Янівська) та Знесення, яке вже не існує, а парафія нараховувала лише дві з половиною тисячі вірних, бо з нею виділились Підгайчики з Вибранівкою.
Наступний душпастир о. Еміль Гаєвський 14 листопада 1944 року покинув Янів, його місце зайняв о. Зигмунт Гендзінський із Кобиловолоків. 4 жовтня 1945 року обидва священники разом із частиною костельного майна виїхали до Польщі. Зачинена святиня традиційно використовувалась в якості зерносховища. 1991 року її передали православним. Нині відремонтований та частвово добудований колишній костел є храмом Архистратига Михаїла Православної Церкви України.
Головна сторінка