ГЛЕЩАВА. Колишній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1907 - 1913). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48136 Глещава

Перша згадка в документах про Глещаву датується 1349 роком, наступні - 1564 та 1576 роками. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало понад 1400 мешканців, третина яких була поляками, нині ж - понад сім сотень. Село входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії у Теребовлі, а від 1897 року - до парафільної експозитури в Іванівці. На початку ХХ століття у Глещаві створили комітет будівництва філіальної святині, для якої земельну ділянку подарувала родина Куштри. За кошти Львівської курії було придбано будівельні матеріали, а 1907 року на місці спорудження костелу (за спрощеним типовим проектом на 400 осіб авторства Тадеуша Обмінського) у тимчасовому наметі звершено перше богослужіння. Завдяки додатковим коштам Львівської курії наступного року почали будувельні роботи, які безоплатно здійснювали самі ж парафіяни.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 04
1902 - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2016 - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині;
Наступна дата: грудень, 05
1718 - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі;
1897 - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський;
1991 - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2009 - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині;

І вже 8 листопада цього ж, 1908 року теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм. Завдяки наступним пожертвам Львівської курії та місцевих парафіян його добудували 1913 року. Було споруджено також дзвіницю (на три дзвони, один з яких зберігся у місцевій церкві) та парафіяльний дім. Костел мав два вівтарі (головний - Матері Божої Непорочної, а також бічний тимчасовий). Тривалі зусилля вірян 20-х та 30-х років з утворення самостійної парафії увінчались успіхом 1 січня 1938 року (до неї увійшла також заснована на початку 20-х років мазурська колонія Софіївка, яка нині уже не існує). У середині 30-х років Глещава нараховувала майже півтисячі католиків латинського обряду. Від 1938 року новостворену парафію чисельністю дев'ять сотень вірних обслуговував адміністратор о. Броніслав Гук.

Останній душпастир Глещави о. Казимир Білоус від 1943 року проживав у Теребовлі, побоюючись бойовиків УПА. На Різдво 1944 року під час їх нападу йому вдалось врятуватись у підвалі будинку. У 1945 році парафіян-поляків депортували до Польщі. До 1992 року костел використовували в якості зерносховища, та після падіння даху колишня римсько-католицька святиня швидко перетворилась на руїну.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.