 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
48141 Гвардійське
Гниловоди (після 1964 року стали Гвардійським) вперше документально згадуються у 1785 і 1787 роках. 1803 року тут проживало 440 мешканців, 1880 року - 882, у тому числі 471 греко- і 382 римо-католиків, 1890 року - 1008, 1910 року - 1054, 1921 року - 1163, а нині - трохи більше чотирьох сотень осіб. Село мало засновані у 20-х роках польськими колоністами (мазурами) присілки Велика Підліщівка і Мала Підліщівка, звідки 1945 року селян вивезли до Польщі. Входило до Теребовельського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Підгайцях. У 1909 році, коли їх чисельність перевищила 470 вірних, у Гниловодах збудували філіальну муровану каплицю, яка вперше у схематизмах Львівської архідієцезії згадується 1910 року. Проте ще навіть 1914 року вона вважалась 'nondum finita' (ще не закінченою), а під час І світової війни її було знищено.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 18 | |
| 1856 | - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським; |
| 1911 | - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 1928 | - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині; |
| 1932 | - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський; |
| 1938 | - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині; |
| 2004 | - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2010 | - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині; |
| 2019 | - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького; |
| Наступна дата: вересень, 19 | |
| 1998 | - архієпископ Мар'ян Яворський консекрував костел бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині після завершення внутрішніх робіт; |
| 1999 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив місце під будову костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив вівтар та ікону св. Йоана Павла ІІ, а також передав храму його мощі; |
| 2020 | - єпископ Едвард Кава на місці зруйнованого радянською владою костелу св. Миколая у Лановичах на Львівщині освятив меморіал; |
| 2021 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив новоспоруджену дзвіницю з трьома дзвонами костелу Воздвиження Святого Хреста у Буданові на Тернопільщині ; |
У 1925 році у Гниловодах розпочали відбудовувати колишню каплицю вже як костел. Вимурували стіни аж до даху та спорудили парафіяльний будинок і господарські будівлі, проте через недостатність коштів на цьому зупинились. Богослужіння двічі на місяць відправляли у місцевій греко-католицькій церкві. І відновили будівництво святині (ймовірно, за проектом львівського архітектора Людомила Гюрковича) лише 1937 року завдяки фінансуванню із повітового фонду та Львівської курії. Завершили спорудження мурованого костелу 1939 року, коли кількість римо-католиків у селі перевищила сім сотень осіб.
Після ІІ світової війни зачинений костел у Гниловодах радянська влада перетворила на колгоспний склад. У 80-х роках завалилось склепіння колишньої сакральної бідівлі, а 1991 року її передали греко-католикам. Після ремонту та часткової перебудови вони послуговуються колишнім римсько-католицьким храмом як церквою Усікновення голови Івана Хрестителя.
