ГВАРДІЙСЬКЕ (Гниловоди). Колишній костел без титулу (1925 - 1939). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48141 Гвардійське

Гниловоди (після 1964 року стали Гвардійським) вперше документально згадуються у 1785 і 1787 роках. 1803 року тут проживало 440 мешканців, 1880 року - 882, у тому числі 471 греко- і 382 римо-католиків, 1890 року - 1008, 1910 року - 1054, 1921 року - 1163, а нині - трохи більше чотирьох сотень осіб. Село мало засновані у 20-х роках польськими колоністами (мазурами) присілки Велика Підліщівка і Мала Підліщівка, звідки 1945 року селян вивезли до Польщі. Входило до Теребовельського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Підгайцях. У 1909 році, коли їх чисельність перевищила 470 вірних, у Гниловодах збудували філіальну муровану каплицю, яка вперше у схематизмах Львівської архідієцезії згадується 1910 року. Проте ще навіть 1914 року вона вважалась 'nondum finita' (ще не закінченою), а під час І світової війни її було знищено.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 05
1718 - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі;
1897 - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський;
1991 - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2009 - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині;
Наступна дата: грудень, 06
1890 - костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Л. Солецький;
1909 - Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві;
1912 - освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині;
1919 - інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри;
1974 - призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно;
1997 - повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський;
2016 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині;
2019 - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест;

У 1925 році у Гниловодах розпочали відбудовувати колишню каплицю вже як костел. Вимурували стіни аж до даху та спорудили парафіяльний будинок і господарські будівлі, проте через недостатність коштів на цьому зупинились. Богослужіння двічі на місяць відправляли у місцевій греко-католицькій церкві. І відновили будівництво святині (ймовірно, за проектом львівського архітектора Людомила Гюрковича) лише 1937 року завдяки фінансуванню із повітового фонду та Львівської курії. Завершили спорудження мурованого костелу 1939 року, коли кількість римо-католиків у селі перевищила сім сотень осіб.

Фотознімок: Петро Грушко

Після ІІ світової війни зачинений костел у Гниловодах радянська влада перетворила на колгоспний склад. У 80-х роках завалилось склепіння колишньої сакральної бідівлі, а 1991 року її передали греко-католикам. Після ремонту та часткової перебудови вони послуговуються колишнім римсько-католицьким храмом як церквою Усікновення голови Івана Хрестителя.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.