ГВАРДІЙСЬКЕ (Гниловоди). Колишній костел без титулу (1925 - 1939). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48141 Гвардійське

Гниловоди (після 1964 року стали Гвардійським) вперше документально згадуються у 1785 і 1787 роках. 1803 року тут проживало 440 мешканців, 1880 року - 882, у тому числі 471 греко- і 382 римо-католиків, 1890 року - 1008, 1910 року - 1054, 1921 року - 1163, а нині - трохи більше чотирьох сотень осіб. Село мало засновані у 20-х роках польськими колоністами (мазурами) присілки Велика Підліщівка і Мала Підліщівка, звідки 1945 року селян вивезли до Польщі. Входило до Теребовельського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Підгайцях. У 1909 році, коли їх чисельність перевищила 470 вірних, у Гниловодах збудували філіальну муровану каплицю, яка вперше у схематизмах Львівської архідієцезії згадується 1910 року. Проте ще навіть 1914 року вона вважалась 'nondum finita' (ще не закінченою), а під час І світової війни її було знищено.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 20
1790 - беатифіковано архієпископа-митрополита Галицького Якова Стрепу;
1903 - архієпископ Йосиф Більчевський у Домажирі на Львівщині освятив новозбудований костел Ісусового Серця;
2015 - поруч з костелом св. Йосифа у Миколаєві єпископ Броніслав Бернацький освятив грот-капличку 'Серце Марії';
2023 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Домажирі на Львівщині реконсекрував відновлений храм Ісусового Серця, освятив новий вівтар та впровадив мощі св. Йосифа Більчевського;
Наступна дата: вересень, 21
1891 - освячено земельну ділянку (чи наріжний камінь?) костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острівці на Тернопільщині;
1930 - освячено новозбудовану каплицю св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині;
2003 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині освятив колишню каплицю Тхужинських під титулом св. Йосифа Пельчара;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський за участю інших єпископів в Яремчі-Яблуниці на Івано-Франківщині освятив новозбудований мурований костел під титулом св. Зигмунта Гораздовського;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений храм св. Вацлава у Баворові на Тернопільщині;
- архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Скоморохах на Тернопільщині та освятив вівтар, табернакул і стації Хресної дороги;
2016 - єпископ Віталій Скомаровський за участю єпископа Леона Дубравського освятив пам’ятну таблицю на фасаді костелу Матері Божої Ангельської у Вінниці про те, що 21 вересня 1746 року капуцини тут оселились;

У 1925 році у Гниловодах розпочали відбудовувати колишню каплицю вже як костел. Вимурували стіни аж до даху та спорудили парафіяльний будинок і господарські будівлі, проте через недостатність коштів на цьому зупинились. Богослужіння двічі на місяць відправляли у місцевій греко-католицькій церкві. І відновили будівництво святині (ймовірно, за проектом львівського архітектора Людомила Гюрковича) лише 1937 року завдяки фінансуванню із повітового фонду та Львівської курії. Завершили спорудження мурованого костелу 1939 року, коли кількість римо-католиків у селі перевищила сім сотень осіб.

Фотознімок: Петро Грушко

Після ІІ світової війни зачинений костел у Гниловодах радянська влада перетворила на колгоспний склад. У 80-х роках завалилось склепіння колишньої сакральної бідівлі, а 1991 року її передали греко-католикам. Після ремонту та часткової перебудови вони послуговуються колишнім римсько-католицьким храмом як церквою Усікновення голови Івана Хрестителя.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.