|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48164 Кобиловолоки
Перша письмова згадка про село датується 1394 роком під назвою Кобиляки, потім поселення згадується у 1456, 1471, 1491 та 1496 роках. У 80-х роках ХІХ століття за кількістю українці у селі майже утричі перевищували поляків, проте у 30-х роках ХХ століття їх вже було майже порівно. У 1964-1990 роках Кобиловолоки називались Жовтневим. Нині тут проживає майже 1600 селян. Село належало до Теребовельського району, а тепер - до Тернопільського.
Місцеві римо-католики входили до парафії Пресвятої Трійці у Янові Теребовельському (нині - Долина). 1891 року завдяки зусиллям янівського настоятеля о. Михаїла Ліци та коштам місцевих власників Дунін-Борковських у Кобиловолоках збудували та освятили філіальний мурований костел разом із парафіяльним будинком. І цього ж року тут постала парафіяльна експозитура. У 1902 році цей храм консекрував архієпископ Йосиф Більчевський під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. Перед І світовою війною тут служив експозит о. Петро Тшнадель.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 14 | |
| 1745 | - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці; |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 1999 | - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща); |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| Następna data: wrzesień, 15 | |
| 1933 | - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині; |
| 2012 | - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2021 | - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
У 1925 році в Кобиловолоках було утворено самостійну парафію, яка пізніше охопила також мазурську колонію Вітосівку (біля села Мшанець), а також села Млиниська, Мшанець і Папірню із філіальними каплицями 1912, 1930 та 1893 років відповідно. Відомо, що 1926 року під час візитації парафії було занотовано її 'фатальний стан' попри те, що вона отримала пожертву від родини місцевих власників Борковських. Від 1929 року парафію адміністрував о. Антоній Пшибильський, який у середині 30-х років обслуговував понад 1700 вірян.
В лютому 1945 року останній душпастир о. Зигмунт Гендзінський переїхав до Янова, забравши зі собою частину костельного майна, а решту передав греко-католицькій церкві, бо її парох допомагав римо-католикам. Більшість парафіян польського етнічного походження було переселено до Польщі. Костел радянська влада зачинила, а від 1952 року використовувала в якості складського приміщення колгоспу. Нині колишній римсько-католицький храм пустує та руйнується.
Strona główna