ЛАДИЧИН. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії / св. Казимира (1913 - 1922). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48124 Ладичин,
вул. Івана-Франка

Перша згадка у документах про Ладичин (Владичин) датується 18 листопадом 1454 року, проте поселення тут було ще за княжих часів. 1880 року у ньому проживало півтори тисячі мешканців, з них лише три сотні були римо-католиками, нині ж у селі, яке входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського, - близько 1200 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Микулинцях. У 1911 році, коли їх чисельність сягнула майже півтисячі, коштом місцевої власниці Йозефи Рей у Ладичині облаштували тимчасову каплицю у дерев'яному будинку колишньої корчми та заснували парафіяльну експозитуру. Наступного року завдяки пожертвам вірян каплицю було оснащено. 2 лютого 1913 року микулинецький настоятель о. Людвик Вейс освятив дерев'яну дзвіницю із подарованими Йозефою Рей чотирма дзвонами, що отримали імена членів її родини.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Тимчасова каплиця
Тимчасова каплиця

А 27 червня 1913 року єпископ Владислав Бандурський освятив фундамент мурованого костелу, будівництво якого здійснювалось за типовим проектом Тадеуша Обмінського 1903 року на 400 осіб та за кошти Йозефи Рей і парафіян, але було перерване І світовою війною. Спорудження храму відновили 1921 року та завдяки фінансовій допомозі владних інституцій завершили вже 1922 року. 19 листопада його освятив під титулом св. Казимира (на честь трагічно загиблого сина фундаторки) той же о. Людвик Вейс, який тоді був не тільки настоятелем в Микулинцях, але й теребовельський деканом. У 1924 році новозбудований та оснащений костел консекрував архієпископ Львівський Болеслав Твардовський. Наступного року експозитура в Ладичині стала самостійною парафією.

З ініціативи настоятеля о. Лаврентія Генджака наприкінці 20-х - на початку 30-х років дах храму покрили бляхою та збудували муровану дзвіницю замість дерев'яної. 1935 року святиню розписав Павло Гаєвський зі Львова разом із своїми учнями. Костел мав головний вівтар 1922 року та два бічних Матері Божої Ченстоховської і Пресвятого Серця Ісуса. Від 1932 року парафію чисельністю близько 1300 вірян, до якої входила також Людвиківка (від 1946 року - Дворіччя) із філіальною калицею кінця 30-х років, обслуговував адміністратор о. Павло Гарсьця.

Вже 1945 року із Ладичина до Польщі разом із частиною костельного майна виїхала більшість поляків-парафіян, а 23 квітня 1946 року парафію покинув о. Гарсьця. По 19 березня 1992 року костел було закрито (там знаходилось зерносховище). 19 грудня 1992 року повернений храм освятили під новим титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. Потім було здійснено його грунтовний ремонт. Ладичин і далі обслуговують дієцезіальні священники парафії Пресвятої Трійці у Микулинцях.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.