|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48124 Ладичин,
вул. Івана-Франка
Перша згадка у документах про Ладичин (Владичин) датується 18 листопадом 1454 року, проте поселення тут було ще за княжих часів. 1880 року у ньому проживало півтори тисячі мешканців, з них лише три сотні були римо-католиками, нині ж у селі, яке входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського, - близько 1200 осіб.
Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Микулинцях. У 1911 році, коли їх чисельність сягнула майже півтисячі, коштом місцевої власниці Йозефи Рей у Ладичині облаштували тимчасову каплицю у дерев'яному будинку колишньої корчми та заснували парафіяльну експозитуру. Наступного року завдяки пожертвам вірян каплицю було оснащено. 2 лютого 1913 року микулинецький настоятель о. Людвик Вейс освятив дерев'яну дзвіницю із подарованими Йозефою Рей чотирма дзвонами, що отримали імена членів її родини.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 17 | |
| 1746 | - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький; |
| 1753 | - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик; |
| 1906 | - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський; |
| 1989 | - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою; |
| 2005 | - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2006 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині; |
| 2015 | - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині; - єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині; |
| Наступна дата: червень, 18 | |
| 1993 | - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
| 2004 | - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині; |
| 2005 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді; |
| 2016 | - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії; - кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова; - освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах; |
А 27 червня 1913 року єпископ Владислав Бандурський освятив фундамент мурованого костелу, будівництво якого здійснювалось за типовим проектом Тадеуша Обмінського 1903 року на 400 осіб та за кошти Йозефи Рей і парафіян, але було перерване І світовою війною. Спорудження храму відновили 1921 року та завдяки фінансовій допомозі владних інституцій завершили вже 1922 року. 19 листопада його освятив під титулом св. Казимира (на честь трагічно загиблого сина фундаторки) той же о. Людвик Вейс, який тоді був не тільки настоятелем в Микулинцях, але й теребовельський деканом. У 1924 році новозбудований та оснащений костел консекрував архієпископ Львівський Болеслав Твардовський. Наступного року експозитура в Ладичині стала самостійною парафією.
З ініціативи настоятеля о. Лаврентія Генджака наприкінці 20-х - на початку 30-х років дах храму покрили бляхою та збудували муровану дзвіницю замість дерев'яної. 1935 року святиню розписав Павло Гаєвський зі Львова разом із своїми учнями. Костел мав головний вівтар 1922 року та два бічних Матері Божої Ченстоховської і Пресвятого Серця Ісуса. Від 1932 року парафію чисельністю близько 1300 вірян, до якої входила також Людвиківка (від 1946 року - Дворіччя) із філіальною калицею кінця 30-х років, обслуговував адміністратор о. Павло Гарсьця.
Вже 1945 року із Ладичина до Польщі разом із частиною костельного майна виїхала більшість поляків-парафіян, а 23 квітня 1946 року парафію покинув о. Гарсьця. По 19 березня 1992 року костел було закрито (там знаходилось зерносховище). 19 грудня 1992 року повернений храм освятили під новим титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. Потім було здійснено його грунтовний ремонт. Ладичин і далі обслуговують дієцезіальні священники парафії Пресвятої Трійці у Микулинцях.
Головна сторінка