НОВА МОГИЛЬНИЦЯ. Колишній костел св. Йосифа (1857 - 1865). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48152 Нова Могильниця

Древнє поселення Могильниця відоме у документах від 1471 року, згадувалось також у 1497 і 1595 роках. Складалось із двох частин - старішої :) Нової Могильниці та більш пізньої Старої Могильниці, які нині є окремими селами. У 1712-1753 роках Могильниця вважалась містом. У 80-х роках наступного століття тут проживало маже 1800 католиків, у тому числі понад 400 латинського обряду. У 1964-1991 вся Могильниця мала назву Трудове. Нині чисельність населення у Новії та Старій Могильниці, які входили до Теребовельського району, а тепер - до Тернопільського, - приблизно по шість сотень осіб.

Римо-католики села спочатку належали до парафії у Теребовлі, проте у 50-х роках ХІХ століття у Могильниці коштом місцевого власника Йосифа Стаженського було засновано капеланію, до якої також увійшли ще кілька сіл із сусідніх парафій. А в 1857-1865 роках завдяки його ж фінансовій підтримці та зусиллям експозита о. Йосифа Завістовського збудували мурований костел, присвячений св. Йосифу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 03
1962 - колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк призначений Краківським архієпископом-митрополитом та Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії у Любачеві (Польща);
2001 - інгрес кардинала Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
Наступна дата: березень, 04
1720 - архієпископ Ян Скарбек консекрував новозбудований бернардинський костел св. Миколая у Бережанах на Тернопільщині;
1771 - єпископ Холмський Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Луцьким;
1889 - рукоположений в священники майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1991 - у Житомирській катедрі Апостольським делегатом в Радянському Союзі архієпископом Франческом Колусуонно рукоположений в єпископи ординарій Житомирський о. Ян Пурвінський;

До 1876 року інтер'єр святині розписав невідомий митець (частина цього розпису збереглась досі). Наприкінці 80-х років парафіяльна експзитура в Могильниці отримала статус самостійної парафії, а 25 серпня 1890 року повністю оснащений храм консекрував єпископ-помічник Львівський Ян Пузина. Після І світової війни завдяки зусиллям настоятеля о. Станіслава Новацького пошкоджений під час війни костел відремонтували та оштукатурили, а також замінили на даху гонт блахою.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Храм мав три дерев'яні вітарі - головний Матері Божої Ченстоховської та бічні Матері Божої Непорочної і Пресвятої Трійці, а також муровану дзвіницю з двома дзвонами. Від 1933 року настоятелем в Могильниці служив о. Адам Врубель, який опікувався близько двома тисячами вірних у майже десятці сіл, а на теренах парафії було споруджено кілька філіальних каплиць, у тому числі в Матеушівці.

Останній настоятель парапфії о. Леон Болеславський переїхав до Теребовлі у вересні 1943 року, а пізніше виїхав до Польщі разом із частиною костельного майна. Зачинений костел радянська влада традиційно використовувала як зерносховище. Нині колишній римсько-католицький храм перебуває у суттєво зруйнованому стані.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.