48152 Нова Могильниця
Древнє поселення Могильниця відоме у документах від 1471 року, згадувалось також у 1497 і 1595 роках. Складалось із двох частин - старішої :) Нової Могильниці та більш пізньої Старої Могильниці, які нині є окремими селами. У 1712-1753 роках Могильниця вважалась містом. У 80-х роках наступного століття тут проживало маже 1800 католиків, у тому числі понад 400 латинського обряду. У 1964-1991 вся Могильниця мала назву Трудове. Нині чисельність населення у Новії та Старій Могильниці, які входили до Теребовельського району, а тепер - до Тернопільського, - приблизно по шість сотень осіб.
Римо-католики села спочатку належали до парафії у Теребовлі, проте у 50-х роках ХІХ століття у Могильниці коштом місцевого власника Йосифа Стаженського було засновано капеланію, до якої також увійшли ще кілька сіл із сусідніх парафій. А в 1857-1865 роках завдяки його ж фінансовій підтримці та зусиллям експозита о. Йосифа Завістовського збудували мурований костел, присвячений св. Йосифу.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: лютий, 17 | |
1709 | - полонений московитами архієпископ-митрополит Львівський Константій Зелінський помер у Москві; |
1754 | - Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari у Римі рукоположив в пресвітори майбутнього єпископа Луцького Фелікса Турського; |
1884 | - розпочало працю засноване о. Зигмунтом Гораздовським згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа; |
1990 | - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив повернений храм Серця Ісуса у Красилові на Хмельниччині; |
Наступна дата: лютий, 18 | |
1703 | - народився майбутній єпископ Самуїл Гловінський (ймовірно, на теренах нинішньої Івано-Франківщини); |
1761 | - єпископ Антоній Воллович консекрував новозбудований храм Матері Божої Ангельської у Вінниці; |
1864 | - у Львові народився майбутній архієпископ-митрополит Львівський Болеслав Твардовський; |
2020 | - Папа Франциск прийняв зречення єпископа Броніслава Бернацького з уряду ординарія Одесько-Сімферопольського та призначив новим ординарієм єпископа-коад'ютора Станіслава Широкорадюка; |
До 1876 року інтер'єр святині розписав невідомий митець (частина цього розпису збереглась досі). Наприкінці 80-х років парафіяльна експзитура в Могильниці отримала статус самостійної парафії, а 25 серпня 1890 року повністю оснащений храм консекрував єпископ-помічник Львівський Ян Пузина. Після І світової війни завдяки зусиллям настоятеля о. Станіслава Новацького пошкоджений під час війни костел відремонтували та оштукатурили, а також замінили на даху гонт блахою.
Храм мав три дерев'яні вітарі - головний Матері Божої Ченстоховської та бічні Матері Божої Непорочної і Пресвятої Трійці, а також муровану дзвіницю з двома дзвонами. Від 1933 року настоятелем в Могильниці служив о. Адам Врубель, який опікувався близько двома тисячами вірних у майже десятці сіл, а на теренах парафії було споруджено кілька філіальних каплиць, у тому числі в Матеушівці.
Останній настоятель парапфії о. Леон Болеславський переїхав до Теребовлі у вересні 1943 року, а пізніше виїхав до Польщі разом із частиною костельного майна. Зачинений костел радянська влада традиційно використовувала як зерносховище. Нині колишній римсько-католицький храм перебуває у суттєво зруйнованому стані.