|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48150 Підгайчики
Вперше село у документах згадується 1469 року, потім - 1508 року. Наприкінці ХІХ століття у Підгайчиках чисельність переселених із Польщі поляків та їх нащадків, а також ополячених українців, удесятеро перевищила кількість тих мешканців, які залишились українцями. 1940 року вживану раніше назву 'Підгайчики Юстинові' спростили до 'Підгайчиків'. Після ІІсв. війни поляків вивезли до Польщі, а натомість сюди приїхало десь 240-280 українських родин із Польщі. Нині тут проживає понад дев'ять сотень осіб. Село входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.
Католики латинського обряду села (разом із вже не існуючим нині хутором Вибранівка) належали до парафії Пресвятої Трійці в Янові (Теребовельському). Ще 1885 року тут постала цвинтарна каплиця, яка виконувала подвійну функцію усипальниці родини місцевих власників Козебродських та публічної святині. Проте 1905 року, коли чисельність вірян перевищила 1300 осіб, було прийнято рішення про спорудження у селі філіального костелу за отриманим цього ж року із Львівської курії проектом львівського архітектора Теодора Тальовського. Будівництво храму розпочалось вже 1906 року.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 11 | |
| 1938 | - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині; - новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; - відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий; |
| 2020 | - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри; |
| Następna data: wrzesień, 12 | |
| 1847 | - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським; |
| 1867 | - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 1926 | - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині; |
| 2004 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський; |
Завершилось спорудження костелу коштом парафіян та завдяки скромній допомозі Козебродських 17 листопада 1911 року його освяченням під титулом Відвідин Пресвятої Діви Марії (датування храму 1810 роком, що інколи зустрічається в Інтернеті, є помилковим). Цього ж року світська влада дозволила утворити в Підгайчиках парафію, проте реально наступного року тут постала лише парафіяльна експозитура, а самостійну парафію було створено лише 1925 року.
Здійснене без участі фахових спеціалістів спорудження храму спричинило дефекти будівлі, пов'язані із відсутністю дренажу та вентиляції, а також дахом, які вже 1913 року довелось виправляти експозиту о. Юліану Криницькому, на що він отримав фінансову допомогу із консисторії. Від 1933 року майже 1600 вірян парафії, до якої увійшло також село Залав'є із філіальною каплицею 1935 року, перебували під опікою адміністратора о. Стефана Вжолека. Завдяки його зусиллям у середині 30-х років було здійснене внутрішнє оновлення костелу. 1936 року о. Вжолека замінив о. Феліціан Палевич, який 1938 року передав парафію о. Станіславу Касьцінському, що прослужив тут до 1940 року.
Останній настоятель о. Леопольд Допард від 1944 року проживав у Теребовлі, а 10 травня 1945 року із частиною костельного майна виїхав до Польщі. Костел спочатку став церквою, яку від 1961 року використовували як господарські приміщення, а у 1988-1990 роках - як музей. Потім колишню римсько-католицьку святиню віддали автокефальним православним, а нині вона є храмом Воздвиження Чесного Хреста Господнього Православної Церкви України.
Strona główna