СОРОЦЬКЕ. Колишній костел Матері Божої Неустанної Допомоги (1902 - 1907). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47620 Сороцьке

Село Сороцьке вперше у документах (як Соське) згадується 1474 року чи навіть у 1423 році, а потім - у 1519 та 1564 роках. У 70-х - 80-х роках ХІХ століття налічувало близько 2100 селян, переважна більшість яких була українцями. Нині тут проживає майже півтори тисячі мешканців. Сороцьке входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Вацлава у Баворові. У 1865 році (за чисельності вірян близько 130 осіб) у Сороцькому збудували філіальну каплицю, в якій іноді відправлялись богослужіння. Коли ж кількість католиків латинського обряду у селі сягнула чотирьох з половиною сотень осіб, 1902 року архієпископ Львівський Йосиф Більчевський освятив наріжний камінь філіального неоготичного мурованого костелу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 11
1938 - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині;
- новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
- відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий;
2020 - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри;
Наступна дата: вересень, 12
1847 - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським;
1867 - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
1926 - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині;
2004 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський;

Будівництво храму коштом родини власників Сороцького Баворовських під кервіництвом та за проектом львівського архітектора Михайла Ковальчука завершили, в основному, 1907 року. Його освятили (ймовірно, що тоді ж), проте оздоблення та оснащення костелу продовжувалось і далі. А 1909 року тут було засновано парафільну експозитуру, яка охопила також сусідні села Ілавче та Козівка, де пізніше постали філіальні муровані каплиці. Перед І світовою війною чисельність вірних у Сороцькому збільшилась удвічі та становила понад дев'ять сотень, а у всій ескпозитурі, яку тоді обслуговував о. Кароль Процик, - майже дві тисячі.

Джерело фотознімка: Julius Romanov

У 1923-1925 роках у Сороцькому постала самостійна парафія, якою опікувались адміністратори оо. Владислав Журек, Юліан Рудніцький, Роман Фіт, а від 1935 року - Сігізмунд Гендзинський. Костел мав головний неоготичний дерев'яний вівтар Матері Божої Неустанної Допомоги 1913 року та два бічні (теж дерев'яні) зі скульптурами Пресвятого Серця Ісуса та Матері Божої Святого Розарію. 1937 року було збудовано окрему дзвіницю біля храму на три дзвони, до якої встигли цього ж року придбати лише два.

Джерело фотознімка: Julius Romanov

Останній душпастир Сороцька о. Адам Дрижга 23 листопада 1944 року загинув від рук українських націоналістів. Частину костельного майна та парафіяльну документацію вдалось вивезти до Польщі. Зачинений храм радянською владою використовувався спочатку як зерносховище, а потім - в якості складу хімдобрив. У 70-ті роки пожежа знищила покрівлю, нині ж костел перебуває у стані руїни без жодної надії на реставрацію, бо римо-католики у селі відсутні, а місцеві спільноти інших конфесій мають свої церкви.

Джерело фотознімка: Julius Romanov
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми