SOROCKO. Dawny kościół p.w. Matki Bożej Neustającej Pomocy (1902 - 1907). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47620 Сороцьке

Село Сороцьке вперше у документах (як Соське) згадується 1474 року чи навіть у 1423 році, а потім - у 1519 та 1564 роках. У 70-х - 80-х роках ХІХ століття налічувало близько 2100 селян, переважна більшість яких була українцями. Нині тут проживає майже півтори тисячі мешканців. Сороцьке входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Вацлава у Баворові. У 1865 році (за чисельності вірян близько 130 осіб) у Сороцькому збудували філіальну каплицю, в якій іноді відправлялись богослужіння. Коли ж кількість католиків латинського обряду у селі сягнула чотирьох з половиною сотень осіб, 1902 року архієпископ Львівський Йосиф Більчевський освятив наріжний камінь філіального неоготичного мурованого костелу.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: sierpień, 08
1774	- новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський;
1899	- Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві;
1990	- освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
1993	- освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті;
1999	- єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині;
2000	- єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині;
2004	- освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі;
Następna data: sierpień, 10
1799	- закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті;
2006	- єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської;
2021	- о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія;

Будівництво храму коштом родини власників Сороцького Баворовських під кервіництвом та за проектом львівського архітектора Михайла Ковальчука завершили, в основному, 1907 року. Його освятили (ймовірно, що тоді ж), проте оздоблення та оснащення костелу продовжувалось і далі. А 1909 року тут було засновано парафільну експозитуру, яка охопила також сусідні села Ілавче та Козівка, де пізніше постали філіальні муровані каплиці. Перед І світовою війною чисельність вірних у Сороцькому збільшилась удвічі та становила понад дев'ять сотень, а у всій ескпозитурі, яку тоді обслуговував о. Кароль Процик, - майже дві тисячі.

У 1923-1925 роках у Сороцькому постала самостійна парафія, якою опікувались адміністратори оо. Владислав Журек, Юліан Рудніцький, Роман Фіт, а від 1935 року - Сігізмунд Гендзинський. Костел мав головний неоготичний дерев'яний вівтар Матері Божої Неустанної Допомоги 1913 року та два бічні (теж дерев'яні) зі скульптурами Пресвятого Серця Ісуса та Матері Божої Святого Розарію. 1937 року було збудовано окрему дзвіницю біля храму на три дзвони, до якої встигли цього ж року придбати лише два.

Останній душпастир Сороцька о. Адам Дрижга 23 листопада 1944 року загинув від рук українських націоналістів. Частину костельного майна та парафіяльну документацію вдалось вивезти до Польщі. Зачинений храм радянською владою використовувався спочатку як зерносховище, а потім - в якості складу хімдобрив. У 70-ті роки пожежа знищила покрівлю, нині ж костел перебуває у стані руїни без жодної надії на реставрацію, бо римо-католики у селі відсутні, а місцеві спільноти інших конфесій мають свої церкви.