 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
48100 Теребовля,
вул. Князя Василька, 140А,
+380 (3551) 214-42,
f.b.: KosciolwTrembowli
Перша документальна згадка про княже місто Теребовлю датується 1093 роком. Раніше Було столицею Теребовельського білохорватського, а потім і руського князівств. Магдебурзьке право отримала у 1389 році у складі Королівства Польського, з 1434 року - центр староства, повітовий та районний (з 1940 року) центр. Від 2020 року входить до Тернопільського району. Проживає нині у місті понад 13500 мешканців.
У 1396 році вперше згадується дерев'яний костел, спорудження якого на Старому Місті (на лівому березі Гнізни) пов'язують з іменем короля Владислава Ягайла. 1423 року було засновано парафію та споруджено новий дерев'яний храм Успіння Матері Божої під замком на правому березі Гнізни (теж королівська фундація). 18.08.1578р. та 05.06.1778р. королі Стефан Баторій і Станіслав Понятовський підтвердили надання парафіяльних привілеїв.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 18 | |
| 1856 | - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським; |
| 1911 | - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 1928 | - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині; |
| 1932 | - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський; |
| 1938 | - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині; |
| 2004 | - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2010 | - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині; |
| 2019 | - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького; |
| Наступна дата: вересень, 19 | |
| 1998 | - архієпископ Мар'ян Яворський консекрував костел бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині після завершення внутрішніх робіт; |
| 1999 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив місце під будову костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив вівтар та ікону св. Йоана Павла ІІ, а також передав храму його мощі; |
| 2020 | - єпископ Едвард Кава на місці зруйнованого радянською владою костелу св. Миколая у Лановичах на Львівщині освятив меморіал; |
| 2021 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив новоспоруджену дзвіницю з трьома дзвонами костелу Воздвиження Святого Хреста у Буданові на Тернопільщині ; |
У 1666 році парафіяльний костел мав чотири вівтарі, з яких три бічні були присвячені св. Валентину, св. Анні і Жертвуванню Господа Ісуса. 1718 року занотовано поганий стан храму (і потребу в його ремонті), три вівтарі - головний Пресвятої Трійці та два бічних (останні із згаданих раніше), а також дзіницю з чотирма дзвонами. Ця інформація була підтверджена і 1763 року.
У 1784 році парафіяльні богослужіння перенесли до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії кармелітів (очевидно, через поганий стан парафіяльного дерев'яного храму, вартість якого австрійська влада оцінила лише у 200 злотих). На початку XIX століття парафіяльний костел згорів. Його руїни простояли кілька десятиліть, а потім місце, на якому він стояв, забудували. З 90-х років через поганий технічний стан кармелітського храму богослужіння здійснювалось у греко-католицькій церкві. У 1917 році під замком спорудили тимчасову каплицю-барак. 1919 року богослужіння знову перенесено до храму кармелітів, який частково відреставрували.
Сучасний мурований костел завдяки зусиллям настоятеля парафії (від 1919 року) о. Євстахія Єловецького було збудовано у стилі давніх римських християнських базилік за проектом Адольфа Шишко-Богуша у 1924-1927 роках. 14 вересня 1924 року архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь будівлі, а 15 квітня 1928 року - консекрував храм. Цього ж, 1928 року було споруджено парафіяльний будинок. 1930 року о. Єловецького на посаді настоятеля замінив о. Михаїл Папроцький. У різні часи парафія, охоплюючи сусідні села, мала філіальні святині у Боричівці, Глещаві, Іванівці, Кровинці, Лошневі, Острівці, Семенові і цвинтарну у Теребовлі та налічувала наприкінці 30-х років близько 5200 вірних.
О. Папроцький разом із частиною костельного майна покинув Теребовлю 5 липня 1945 року, а через кілька місяців виїхали також до Польщі із останнім транспортом і його вікарії. Зачинений храм спочатку використовували як зерносховище, а в 50-х роках перетворили на дім культури. Першу Месу на хорах ще не поверненого костелу звершили вже у квітні 1991 року, 4 квітня 1992 року повернули його верхню частину, а 2003 року - повністю. 29 червня цього ж року кардинал Мар'ян Яворський відправив у ньому першу Службу. Відтоді проводяться ремонт та реконструкція храму. 24 вересня 2020 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену вівтарну частину костелу.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, на її теренах працюють та мають свій монастир черниці згромадження Сестер Жертвування Пресвятої Діви Марії (презентки).
