|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48100 Теребовля,
вул. Князя Василька, 140А,
+380 (3551) 214-42,
f.b.: KosciolwTrembowli
Перша документальна згадка про княже місто Теребовлю датується 1093 роком. Раніше Було столицею Теребовельського білохорватського, а потім і руського князівств. Магдебурзьке право отримала у 1389 році у складі Королівства Польського, з 1434 року - центр староства, повітовий та районний (з 1940 року) центр. Від 2020 року входить до Тернопільського району. Проживає нині у місті понад 13500 мешканців.
У 1396 році вперше згадується дерев'яний костел, спорудження якого на Старому Місті (на лівому березі Гнізни) пов'язують з іменем короля Владислава Ягайла. 1423 року було засновано парафію та споруджено новий дерев'яний храм Успіння Матері Божої під замком на правому березі Гнізни (теж королівська фундація). 18.08.1578р. та 05.06.1778р. королі Стефан Баторій і Станіслав Понятовський підтвердили надання парафіяльних привілеїв.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 23 | |
| 1828 | - вступив в урядування Луцько-Житомирською дієцезією єпископ-ординарій Михайло Пивницький; |
| 1883 | - новозбудований храм Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці на Івано-Франківщині консекрував архієпископ Львівський вірменського обряду Ісаак Ісакович; |
| 1898 | - освячено новозбудовану каплицю у Зубреці на Тернопільщині; |
| 1912 | - каплицю у Старому Скалаті на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський; |
| 1956 | - у Корначівці Хмельницької області народився майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський; |
| 1984 | - висвячений на єпископа у Кракові (Польща) кардиналом Франциском Махарським майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський; |
| 1990 | - у Бісковичах на Львівщині освятили костел Різдва св. Йоана Хрестителя після ремонту; - освячено повернений костел Різдва Матері Божої у Чукві на Львівщині; |
| 2006 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований та облаштований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині; |
| 2013 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Всіх Святих у Новому Яричеві на Львівщині освятив пам’ятник Йоану Павлу ІІ; |
| Наступна дата: червень, 24 | |
| 1599 | - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині; |
| 1862 | - о. Леопольд Погожельський освятив новозбудований костел під титулом св. Антонія в Красному на Вінничині; |
| 1928 | - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині; |
| 1987 | - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща); |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| 1992 | - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу; |
| 1995 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ; |
| 2003 | - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі; |
| 2005 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 2017 | - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній; |
У 1666 році парафіяльний костел мав чотири вівтарі, з яких три бічні були присвячені св. Валентину, св. Анні і Жертвуванню Господа Ісуса. 1718 року занотовано поганий стан храму (і потребу в його ремонті), три вівтарі - головний Пресвятої Трійці та два бічних (останні із згаданих раніше), а також дзіницю з чотирма дзвонами. Ця інформація була підтверджена і 1763 року.
У 1784 році парафіяльні богослужіння перенесли до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії кармелітів (очевидно, через поганий стан парафіяльного дерев'яного храму, вартість якого австрійська влада оцінила лише у 200 злотих). На початку XIX століття парафіяльний костел згорів. Його руїни простояли кілька десятиліть, а потім місце, на якому він стояв, забудували. З 90-х років через поганий технічний стан кармелітського храму богослужіння здійснювалось у греко-католицькій церкві. У 1917 році під замком спорудили тимчасову каплицю-барак. 1919 року богослужіння знову перенесено до храму кармелітів, який частково відреставрували.
Сучасний мурований костел завдяки зусиллям настоятеля парафії (від 1919 року) о. Євстахія Єловецького було збудовано у стилі давніх римських християнських базилік за проектом Адольфа Шишко-Богуша у 1924-1927 роках. 14 вересня 1924 року архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь будівлі, а 15 квітня 1928 року - консекрував храм. Цього ж, 1928 року було споруджено парафіяльний будинок. 1930 року о. Єловецького на посаді настоятеля замінив о. Михаїл Папроцький. У різні часи парафія, охоплюючи сусідні села, мала філіальні святині у Боричівці, Глещаві, Іванівці, Кровинці, Лошневі, Острівці, Семенові і цвинтарну у Теребовлі та налічувала наприкінці 30-х років близько 5200 вірних.
О. Папроцький разом із частиною костельного майна покинув Теребовлю 5 липня 1945 року, а через кілька місяців виїхали також до Польщі із останнім транспортом і його вікарії. Зачинений храм спочатку використовували як зерносховище, а в 50-х роках перетворили на дім культури. Першу Месу на хорах ще не поверненого костелу звершили вже у квітні 1991 року, 4 квітня 1992 року повернули його верхню частину, а 2003 року - повністю. 29 червня цього ж року кардинал Мар'ян Яворський відправив у ньому першу Службу. Відтоді проводяться ремонт та реконструкція храму. 24 вересня 2020 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену вівтарну частину костелу.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, на її теренах працюють та мають свій монастир черниці згромадження Сестер Жертвування Пресвятої Діви Марії (презентки).
Головна сторінка