|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48155 Вербівці
Перша згадка про село (тоді - Вербів) є у документі 15 лютого 1467 року, потім поселення письмово згадується 1564 року, 12 жовтня 1577 року та у 40-х роках XVII століття. 1880 року серед понад 1800 мешканців села було сім з половиною сотень римо-католиків, нині ж тут проживає лише понад сім сотень селян. Вербівці входили до Теребовельського району, а від 2020 - до Тернопільського.
Місцеві римо-католики належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Буданові. 1884 року їх коштом на земельній ділянці, подарованій війтом гміни Яном Сеньою, розпочалось спорудження філіального мурованого храму, проте після зведення стін зупинилось через брак грошей. У 1888 році тернопільський інженер Владислав Сьвітковський підготував кошторис на завершення будівельних робіт (йому також належить проект храму).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
Але будувати продовжили лише 1890 року завдяки власнику сусідніх Ласківців Яну Громницькому, який виконав заповіт померлого Станіслава Громницького щодо фундування костелу. До фінансування долучились також власник Вербівців Антоній Охоцький та кілька заможних мешканців села Вербівці. Спорудження храму, в основному, завершили 21 жовтня 1894 року його освяченням під титулом св. Яна з Дуклі (ймовірно, на честь виконавця заповіту), хоча тоді ще бракувало костельного оснащення. 1905 року у Вербівцях було створено парафіяльну експозитуру, до якої увійшли також сусідні Звиняч із мурованою каплицею та Ласківці. І цього ж року завдяки зусиллям першого експозита о. Андрія Пасєчного святиню подовжили на 7 метрів.
У 1923 році місцевий митець Андрій Ковальський, який ще наприкінці ХІХ століття виготовив головний вівтар та амвон, розписав інтер'єр костелу. Храм мав три необарокові дерев'яні вівтарі кінця ХІХ століття - головний св. Яна Непомуцького та бічні Пресвятого Серця Ісуса і Успіння Матері Божої, а також муровану дзвіницю з трьома дзвонами. 1925 року Вербівці стали самостійною парафією. 8 травня 1930 року повністю оснащений костел консекрував під титулом св. Станіслава єп. мч. архієпископ Львівський Болеслав Твардовський. Варто зазаначити, що до початку 30-х років у всіх схематизмах Львівської архідієцезії храм у Вербівцях подавався під титулом св. Яна Непомуцького, а зміна присвячення при консекрації, можливо, пов'язана із вшануванням фундатора святині Станіслава Громницького. Від 1932 року парафією опікувався адміністратор о. Ян Павліцький, якого 1938 року замінив адміністратор о. Євгеній Бутра. Наприкінці 30-х років парафія налічувала понад 1600 вірних.
У березні 1944 року о. Бутра виїхав до Буданова, а згодом і віряни-поляки разом із частиною костельного майна опинились у Польщі. Зачинений костел на початку 50-х років стали використовувати як зерносховище. Нині ж він пустує та перебуває у частково зруйнованому стані, хоча десь у середині 2010-х років храм було накрито новим дахом.
Головна сторінка