|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48155 Вербівці
Перша згадка про село (тоді - Вербів) є у документі 15 лютого 1467 року, потім поселення письмово згадується 1564 року, 12 жовтня 1577 року та у 40-х роках XVII століття. 1880 року серед понад 1800 мешканців села було сім з половиною сотень римо-католиків, нині ж тут проживає лише понад сім сотень селян. Вербівці входили до Теребовельського району, а від 2020 - до Тернопільського.
Місцеві римо-католики належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Буданові. 1884 року їх коштом на земельній ділянці, подарованій війтом гміни Яном Сеньою, розпочалось спорудження філіального мурованого храму, проте після зведення стін зупинилось через брак грошей. У 1888 році тернопільський інженер Владислав Сьвітковський підготував кошторис на завершення будівельних робіт (йому також належить проект храму).
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Następna data: październik, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
Але будувати продовжили лише 1890 року завдяки власнику сусідніх Ласківців Яну Громницькому, який виконав заповіт померлого Станіслава Громницького щодо фундування костелу. До фінансування долучились також власник Вербівців Антоній Охоцький та кілька заможних мешканців села Вербівці. Спорудження храму, в основному, завершили 21 жовтня 1894 року його освяченням під титулом св. Яна з Дуклі (ймовірно, на честь виконавця заповіту), хоча тоді ще бракувало костельного оснащення. 1905 року у Вербівцях було створено парафіяльну експозитуру, до якої увійшли також сусідні Звиняч із мурованою каплицею та Ласківці. І цього ж року завдяки зусиллям першого експозита о. Андрія Пасєчного святиню подовжили на 7 метрів.
У 1923 році місцевий митець Андрій Ковальський, який ще наприкінці ХІХ століття виготовив головний вівтар та амвон, розписав інтер'єр костелу. Храм мав три необарокові дерев'яні вівтарі кінця ХІХ століття - головний св. Яна Непомуцького та бічні Пресвятого Серця Ісуса і Успіння Матері Божої, а також муровану дзвіницю з трьома дзвонами. 1925 року Вербівці стали самостійною парафією. 8 травня 1930 року повністю оснащений костел консекрував під титулом св. Станіслава єп. мч. архієпископ Львівський Болеслав Твардовський. Варто зазаначити, що до початку 30-х років у всіх схематизмах Львівської архідієцезії храм у Вербівцях подавався під титулом св. Яна Непомуцького, а зміна присвячення при консекрації, можливо, пов'язана із вшануванням фундатора святині Станіслава Громницького. Від 1932 року парафією опікувався адміністратор о. Ян Павліцький, якого 1938 року замінив адміністратор о. Євгеній Бутра. Наприкінці 30-х років парафія налічувала понад 1600 вірних.
У березні 1944 року о. Бутра виїхав до Буданова, а згодом і віряни-поляки разом із частиною костельного майна опинились у Польщі. Зачинений костел на початку 50-х років стали використовувати як зерносховище. Нині ж він пустує та перебуває у частково зруйнованому стані, хоча десь у середині 2010-х років храм було накрито новим дахом.
Strona główna