47730 Буцнів
Поселення Буцнів (Бучнів) вперше у документах згадується у 1464 році, 1469 року отримало маґдебурзьке право. Наступні письмові згадки - у 1473, 1501, 1504 та 1564 роках. 1838 року Буцнів втратив статус міста. У 80-х роках цього століття село нараховувало понад півтори тисячі мешканців, більшість яких була греко-католиками. Нині тут проживає майже півтори тисяч осіб.
Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. Ще 1882 року вони, декларуючи готовність збудувати костел, звернулись до Львівської курії з проханням щодо заснування у Буцнові парафію. І вже у 1887-1888 роках задяки коштам міцевого власника Теодора Серватовського та вірян Буцнова і сусідніх Серединок цей храм за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича було, в основному, споруджено.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: грудень, 04 | |
1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
Наступна дата: грудень, 05 | |
1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
Хоча вже від 1889 року тут проживав в якості експозита вікарій настасівської парафії, проте формального заснування експозитури, а тим більше - парафії, довелось чекати до 1901 року. 18 серпня 1890 року оздоблений та оснащений храм консекрував єпископ-помічник Львівський Ян Пузина. Під час І світової війни московітські війська зруйнували частину костелу разом із вежею. У 1922-1923 роках завдяки зусиллям настоятеля о. Нестора Шукальського храм відремонтували за винятком вежі, відновлення якої відклали на майбутнє (втім, цього так і не сталось).
Костел мав головний вівтар з образом Матері Божої Ченстоховської та чотири бічні св. Йосифа, св. Адальберта (Войтеха), Пресвятого Серця Ісуса та св. Антонія з Дитятком. Від 1935 року парафію у Буцневі чисельністю понад 2200 вірян обслуговував настоятель о. Юліан Маліновський, а належали до неї також сусідні села Велика Березовиця, Острів та Серединки зі своїми філіальними каплицями. Останній настоятель о. Маліновський разом із парафіянами-поляками та частиною костельного майна після ІІ світової війни виїхав до Польщі, а костел було зачинено.
Храм радянська влада використовувала спочатку як зерносховище, а потім в якості складу хімдобрив. Від 1993 року колишнім костелом після відповідного ремонту стали послуговуватись православні Київського патріархату. Нині є храмом свв. Апп. Петра і Павла Православної Церкви України.