БУЦНІВ. Колишній костел св. Адальберта (Войтеха) (1887 - 1888). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47730 Буцнів

Поселення Буцнів (Бучнів) вперше у документах згадується у 1464 році, 1469 року отримало маґдебурзьке право. Наступні письмові згадки - у 1473, 1501, 1504 та 1564 роках. 1838 року Буцнів втратив статус міста. У 80-х роках цього століття село нараховувало понад півтори тисячі мешканців, більшість яких була греко-католиками. Нині тут проживає майже півтори тисяч осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. Ще 1882 року вони, декларуючи готовність збудувати костел, звернулись до Львівської курії з проханням щодо заснування у Буцнові парафію. І вже у 1887-1888 роках задяки коштам міцевого власника Теодора Серватовського та вірян Буцнова і сусідніх Серединок цей храм за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича було, в основному, споруджено.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 03
1962 - колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк призначений Краківським архієпископом-митрополитом та Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії у Любачеві (Польща);
2001 - інгрес кардинала Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
Наступна дата: березень, 04
1720 - архієпископ Ян Скарбек консекрував новозбудований бернардинський костел св. Миколая у Бережанах на Тернопільщині;
1771 - єпископ Холмський Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Луцьким;
1889 - рукоположений в священники майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1991 - у Житомирській катедрі Апостольським делегатом в Радянському Союзі архієпископом Франческом Колусуонно рукоположений в єпископи ординарій Житомирський о. Ян Пурвінський;

Хоча вже від 1889 року тут проживав в якості експозита вікарій настасівської парафії, проте формального заснування експозитури, а тим більше - парафії, довелось чекати до 1901 року. 18 серпня 1890 року оздоблений та оснащений храм консекрував єпископ-помічник Львівський Ян Пузина. Під час І світової війни московітські війська зруйнували частину костелу разом із вежею. У 1922-1923 роках завдяки зусиллям настоятеля о. Нестора Шукальського храм відремонтували за винятком вежі, відновлення якої відклали на майбутнє (втім, цього так і не сталось).

Фотознімок: Oleksandr Malyon

Костел мав головний вівтар з образом Матері Божої Ченстоховської та чотири бічні св. Йосифа, св. Адальберта (Войтеха), Пресвятого Серця Ісуса та св. Антонія з Дитятком. Від 1935 року парафію у Буцневі чисельністю понад 2200 вірян обслуговував настоятель о. Юліан Маліновський, а належали до неї також сусідні села Велика Березовиця, Острів та Серединки зі своїми філіальними каплицями. Останній настоятель о. Маліновський разом із парафіянами-поляками та частиною костельного майна після ІІ світової війни виїхав до Польщі, а костел було зачинено.

Храм радянська влада використовувала спочатку як зерносховище, а потім в якості складу хімдобрив. Від 1993 року колишнім костелом після відповідного ремонту стали послуговуватись православні Київського патріархату. Нині є храмом свв. Апп. Петра і Павла Православної Церкви України.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.