 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47707 Біла
Перша згадка в документах про Білу датована 1564 роком, згадується також у 1601 і 1672 роках. 1880 року тут проживало 746 мешканців, нині - понад 3300 осіб. Від 20-х років ХХ століття село мало хутір Колонія, заселений поляками та остаточно ліквідований у 50-х роках.
Католики латинського обряду Білої належали до парафії Матері Божої Неустанної Допомоги в Тернополі. В середині ХІХ століття їх кількість майже досягла двох сотень, наприкінці цього століття лише трохи не дотягнула до трьох сотень, перед І світовою війною перевищила півтисячі, проте у другій половині 20-х років, коли тут постала мурована каплиця, становила приблизно чотири з половиною сотні вірян.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: styczeń, 19 | |
| Na dzień dzisiejszy brak jest informacji o ważnych wydarzeniach w historii świątyń i posługi arcypasterzy | |
| Następna data: styczeń, 20 | |
| 1901 | - рукоположений в архіпастирі у Львівській катедрі кардиналом Яном Пузиною з Кракова о. Йосиф Більчевський, майбутній святий, та урочисто введений до архікатедри; |
| 1951 | - у Пучішці (Хорватія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович; |
| 2019 | - оновлений орган в катедрі у Харкові освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; |
Храм у Білій збудували 1927 року у змішаному стилі з каміння та цегли завдяки зусиллям Товариства народної школи на земельній ділянці, подарованій Дирекцією державних залізниць. Каплицю оточував паркан, поряд знаходилась мурована дзвіниця із двома дзвонами. У схематизмах Львівської архідієцезії святиня згадується, починаючи із 1931 року. 1932 року її було розписано коштом парафіян. Єдиний вівтар каплиці містив образ Матері Божої Святого Скапулярію (можливо, що такою ж була присвята храму). Наприкінці 30-х років чисельність місцевих вірян перевищила п'ять з половиною сотень.
Після ІІ світової війни зачинена каплиця, оснащення якої було вивезено до Польщі священниками та парафіянами-поляками, слугувала зерносховищем. У середині 90-х років її віддали місцевим греко-католикам, які після ремонту та часткової реконструкції користувались нею як ще однією своєю церквою, хоча і мали храм св. Миколая. Проте, збудувавши 2004 року новий великий храм Покрови Пресвятої Богородиці, колишню римсько-католицьку святиню тепер використовують в якості Духовного молодіжного центру та недільної школи.
