БАВОРІВ. Колишня замкова каплиця без титулу (1759). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47743 Баворів

Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року, проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378 римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.

Вперше мурована замкова каплиця у Баворові згадується у 1600 році, а 1666 року занотовано пошкодження козаками поховань Баворовських і Збараських, що знаходились у ній. Настоятель місцевої парафії св. Вацлава звершував у цьому храмі богослужіння кожних середи і п'ятниці.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Джерело фотознімка: castles.com.ua

Співвласник містечка Юрій Баворовський у заповіті від 28 жовтня 1728 року віддав каплицю разом із замком та фінансово-майновим забезпеченням бернардинам, проте попри затвердження фундації архієпископом Вацлавом Сераковським з невідомих причин монастир не було утворено. 1746 року у замковій каплиці було поховано фундатора.

Джерело фотознімка: templesua2.jimdofree.com

Приблизно 1759 року Йосиф Баворовський завершив у Баворові будівництво нової мурованої замкової каплиці разом із будинком пребендарія з використанням будматеріалів, отриманих від розбору замкових мурів. Першим пребендарієм став о. Симон Щудлікєвич, який згадується ще 1754 року, тобто під час спорудження храму. У заповіті фундатора 1764 року на утримання каплиці та душпастиря були виділені значні кошти, проте вже наступного року вони перейшли на фінансово-майнове забезпечення парафії. Святиня мала шанований вірянами образ Матері Божої Ченстоховської, занотований 1667 року.

Фотознімок: Mykola Vasylechko

В австрійські часи, в рамках йосифінської реформи замкову каплицю у Баворові віддали греко-католикам (у джерелах інколи датують перетворення цієї каплиці на греко-католицьку церкву 1747 роком, що є помилкою). У 1838 та 1898 роках її було відновлено, а 1903 року збудовали муровану дзвіницю на чотири дзвони. У 1954 році храм віддали православним Московського патріархату, а 1961 року радянська влада церкву зачинила. Відтоді вона руйнувалась, у 1963-1964 роках вдалося врятувати від знищення церковні дзвони. 6 січня 1989 року повернену церкву, яку колись збудували як римсько-католицьку замкову каплицю, освятили під титулом Різдва Івана Хрестителя.

Джерело фотознімка: facebook.com/100077522896600

Нині цим храмом у Баворові почергово користуються спільноти Української Греко-Католицької Церкви та Православної Церкви України.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж: