47743
Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року, проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378 римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.
Вперше мурована замкова каплиця у Баворові згадується у 1600 році, а 1666 року занотовано пошкодження козаками поховань Баворовських і Збараських, що знаходились у ній. Настоятель місцевої парафії св. Вацлава звершував у цьому храмі богослужіння кожних середи і п'ятниці.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 18 | |
| 1783 | - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським; |
| 2010 | - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом; |
| 2020 | - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках; |
| Następna data: lipiec, 19 | |
| 1768 | - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський; |
| 1811 | - єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1925 | - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові; |
| 1936 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині
коронував ікону Матері Божої папськими коронами; - у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2014 | - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою; |
| 2015 | - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ; |
Співвласник містечка Юрій Баворовський у заповіті від 28 жовтня 1728 року віддав каплицю разом із замком та фінансово-майновим забезпеченням бернардинам, проте попри затвердження фундації архієпископом Вацлавом Сераковським з невідомих причин монастир не було утворено. 1746 року у замковій каплиці було поховано фундатора.
Приблизно 1759 року Йосиф Баворовський завершив у Баворові будівництво нової мурованої замкової каплиці разом із будинком пребендарія з використанням будматеріалів, отриманих від розбору замкових мурів. Першим пребендарієм став о. Симон Щудлікєвич, який згадується ще 1754 року, тобто під час спорудження храму. У заповіті фундатора 1764 року на утримання каплиці та душпастиря були виділені значні кошти, проте вже наступного року вони перейшли на фінансово-майнове забезпечення парафії. Святиня мала шанований вірянами образ Матері Божої Ченстоховської, занотований 1667 року.
В австрійські часи, в рамках йосифінської реформи замкову каплицю у Баворові віддали греко-католикам (у джерелах інколи датують перетворення цієї каплиці на греко-католицьку церкву 1747 роком, що є помилкою). У 1838 та 1898 роках її було відновлено, а 1903 року збудовали муровану дзвіницю на чотири дзвони. У 1954 році храм віддали православним Московського патріархату, а 1961 року радянська влада церкву зачинила. Відтоді вона руйнувалась, у 1963-1964 роках вдалося врятувати від знищення церковні дзвони. 6 січня 1989 року повернену церкву, яку колись збудували як римсько-католицьку замкову каплицю, освятили під титулом Різдва Івана Хрестителя.
Нині цим храмом у Баворові почергово користуються спільноти Української Греко-Католицької Церкви та Православної Церкви України.
Kościoły i kaplice Ukrainy