|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47743
Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року, проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378 римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.
Вперше мурована замкова каплиця у Баворові згадується у 1600 році, а 1666 року занотовано пошкодження козаками поховань Баворовських і Збараських, що знаходились у ній. Настоятель місцевої парафії св. Вацлава звершував у цьому храмі богослужіння кожних середи і п'ятниці.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 04 | |
| 1902 | - о. Михайло Сервацький освятив новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
| Następna data: grudzień, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
Співвласник містечка Юрій Баворовський у заповіті від 28 жовтня 1728 року віддав каплицю разом із замком та фінансово-майновим забезпеченням бернардинам, проте попри затвердження фундації архієпископом Вацлавом Сераковським з невідомих причин монастир не було утворено. 1746 року у замковій каплиці було поховано фундатора.
Приблизно 1759 року Йосиф Баворовський завершив у Баворові будівництво нової мурованої замкової каплиці разом із будинком пребендарія з використанням будматеріалів, отриманих від розбору замкових мурів. Першим пребендарієм став о. Симон Щудлікєвич, який згадується ще 1754 року, тобто під час спорудження храму. У заповіті фундатора 1764 року на утримання каплиці та душпастиря були виділені значні кошти, проте вже наступного року вони перейшли на фінансово-майнове забезпечення парафії. Святиня мала шанований вірянами образ Матері Божої Ченстоховської, занотований 1667 року.
В австрійські часи, в рамках йосифінської реформи замкову каплицю у Баворові віддали греко-католикам (у джерелах інколи датують перетворення цієї каплиці на греко-католицьку церкву 1747 роком, що є помилкою). У 1838 та 1898 роках її було відновлено, а 1903 року збудовали муровану дзвіницю на чотири дзвони. У 1954 році храм віддали православним Московського патріархату, а 1961 року радянська влада церкву зачинила. Відтоді вона руйнувалась, у 1963-1964 роках вдалося врятувати від знищення церковні дзвони. 6 січня 1989 року повернену церкву, яку колись збудували як римсько-католицьку замкову каплицю, освятили під титулом Різдва Івана Хрестителя.
Нині цим храмом у Баворові почергово користуються спільноти Української Греко-Католицької Церкви та Православної Церкви України.
Strona główna