БАВОРІВ. Колишня цвинтарна каплиця без титулу (185?). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47743 Баворів

Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року, проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378 римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.

Католицьке кладовище у Баворові місцевої парафії св. Вацлава є одним із найстаріших на Тернопільщині і постало не пізніше 1805 року. Там, зокрема, серед збережених могил початку ХІХ століття є також пам'ятник баворівському настоятелю о. Антонію Соєцькому, який помер 1815 року, проте цвинтарна каплиця була збудована, ймовірно, десь на початку другої половини цього століття.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 16
1746	- заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині;
1840	- архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині;
1861	- освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині;
1929	- архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1990	- о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині;
1998	- інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри;
2009	- інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії;
2015	- на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел;
2018	- єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині;
Наступна дата: травень, 17
1725	- єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині;
1827	- архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині;
1885	- інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського;
1890	- єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині;
1910	- костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського;
2014	- урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського;

Деякі джерела вважають цю каплицю усипальницею Баворовських, але ця родина ховала своїх представників у крипті місцевого костелу, проте, звичайно, могла долучитись до фінансування її спорудження як парафіяльної цвинтарної святині. У схематизмах Львівської архідієцезії каплиця на кладовищі у Баворові подається лише з 1908 року після того, як була реставрована коштом баворівського настоятеля о. Яна Шубера і вірян та освячена 1907 року.

Каплиця на старому кладовищі у Баворові, як власне, і саме кладовище частково впорядкована волонтерами із Польщі, проте, швидше за все, нині не використовується. Її фасад містить ніші із скульптурками Матері Божої із Дитятком та св. Йосифа.