БАВОРІВ. Костел св. Вацлава (1745 - 1747). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47743 Баворів

Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року, проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378 римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.

Парафія у Баворові канонічно постала 17 квітня 1522 року коштом його власника Вацлава Баворовського, який тоді профінансував також і спорудження православної церкви. На той час вже був дерев'яний костел під титулом Матері Божої і св. Вацлава. Проте станом на 1666 рік храму не існувало, а на його місці стояв хрест.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 10
1717 - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1850 - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським;
1900 - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині;
2002 - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький;
Наступна дата: листопад, 11
1863 - новозбудований храм св. Архангела Михаїла консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський;
1923 - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Болеслава Твардовського;
1928 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1992 - після завершення ремонту освятили костел cвв. Апп. Петра і Павла у Череші на Буковині;
1994 - відремонтований костел Всіх Святих у Букачівцях на Івано-Франківщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як;
2000 - новозбудований костел св. Ядвіги у Жовтому Броді на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2004 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Джованні Лайоло майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Томас Галліксон;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Антала Майнека і Ніла Лущака освятив перед Мукачівською катедрою скульптуру св. Мартина;
2019 - о. Микола Лучок призначений єпископом-помічником Мукачівської дієцезії;
2020 - єпископ Станіслав Широкорадюк відкрив та освятив створений з ініціативи єпископа Броніслава Бернацького пам'ятник знищеному храму св. Климентія в Одесі;
2021 - в каплиці св. Йосифа в Мукачеві на Закарпатті за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса освячено відреставрований орган початку ХІХ століття, привезений з парафії св. Фелікса в Округлій;

Черговий і вже мурований костел у Баворові разом із дерев'яною дзіницею з трьома дзвонами згадується посеред цвинтаря, оточеного огородженням, 1718 роком. Мав він кам'яну підлогу та окрім іншого оснащення три дерев'яні вівтарі (головний із образами Матері Божої Ченстоховської і св. Вацлава та бічні св. Антонія і св. Михаїла). Проте святиня швидко занепала і простояла недовго.

У 1745-1747 роках в Баворові коштом місцевих власників Баковських було збудовано сучасний мурований храм, а парафія 1747 року отримала статус препозитури. 1819 року костел реставрували, а у 1816-1825 роках завдяки зусиллям настоятеля о. Йосифа Кужа було суттєво збільшено оснащення святині. 1827 року відновлений храм консекрував архієпископ Андрій Анквич.

Фотознімок: Петро Грушко

У 60-х роках XIXст. провели незначні ремонтні роботи у баворівському костелі. У 1901 році настоятель о. Ян Шубер здійснив розбудову святині, після чого 1902 року відбулась її повторна консекрація. Наприкінці 30-х років храм містив три вівтарі другої половини XVIIIст., була також мурована дзвіниця із чотирма дзвонами. А понад 3500 парафіян, що проживали також у десяти сусідніх селах, обслуговував із 1918 року настоятель о. Кароль Процик. Парафія мала каплиці у Білоскірці, Великій Березовиці (до 1907 року), Застінці, Красівці, Магдалівці (до 1912 року), Прошовій, Острові (до 1907 року), Скоморохах, Сороцькому (до 1909 року) і Товстолугах, а також замкову (в доавстрійські часи) та цвинтарну у Баворові.

2 листопада 1943 року о. Процик загинув від рук вояків УПА. 1945 року, після того, як місцеві душпастирі разом із частиною парафіян-поляків та костельного спорядження виїхали до Польщі, радянська влада баворівський костел зачинила та потім стала використовувати як склад хімдобрив, а з вісімдесятих років святиня пустувала та руйнувалась. Її ремонт розпочався 2009 року. Розпорядженням голови обласної адміністрації від 9 жовтня 2013 року храм передали у власність релігійній громаді. 21 вересня 2014 року архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений костел.

Баворів обслуговують дієцезіальні священники парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.