47743
Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року, проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378 римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.
Парафія у Баворові канонічно постала 17 квітня 1522 року коштом його власника Вацлава Баворовського, який тоді профінансував також і спорудження православної церкви. На той час вже був дерев'яний костел під титулом Матері Божої і св. Вацлава. Проте станом на 1666 рік храму не існувало, а на його місці стояв хрест.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: листопад, 10 | |
1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
1850 | - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським; |
1900 | - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині; |
2002 | - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький; |
Наступна дата: листопад, 11 | |
1863 | - новозбудований храм св. Архангела Михаїла консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський; |
1923 | - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Болеслава Твардовського; |
1928 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
1992 | - після завершення ремонту освятили костел cвв. Апп. Петра і Павла у Череші на Буковині; |
1994 | - відремонтований костел Всіх Святих у Букачівцях на Івано-Франківщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як; |
2000 | - новозбудований костел св. Ядвіги у Жовтому Броді на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
2004 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Джованні Лайоло майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Томас Галліксон; |
2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Антала Майнека і Ніла Лущака освятив перед Мукачівською катедрою скульптуру св. Мартина; |
2019 | - о. Микола Лучок призначений єпископом-помічником Мукачівської дієцезії; |
2020 | - єпископ Станіслав Широкорадюк відкрив та освятив створений з ініціативи єпископа Броніслава Бернацького пам'ятник знищеному храму св. Климентія в Одесі; |
2021 | - в каплиці св. Йосифа в Мукачеві на Закарпатті за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса освячено відреставрований орган початку ХІХ століття, привезений з парафії св. Фелікса в Округлій; |
Черговий і вже мурований костел у Баворові разом із дерев'яною дзіницею з трьома дзвонами згадується посеред цвинтаря, оточеного огородженням, 1718 роком. Мав він кам'яну підлогу та окрім іншого оснащення три дерев'яні вівтарі (головний із образами Матері Божої Ченстоховської і св. Вацлава та бічні св. Антонія і св. Михаїла). Проте святиня швидко занепала і простояла недовго.
У 1745-1747 роках в Баворові коштом місцевих власників Баковських було збудовано сучасний мурований храм, а парафія 1747 року отримала статус препозитури. 1819 року костел реставрували, а у 1816-1825 роках завдяки зусиллям настоятеля о. Йосифа Кужа було суттєво збільшено оснащення святині. 1827 року відновлений храм консекрував архієпископ Андрій Анквич.
У 60-х роках XIXст. провели незначні ремонтні роботи у баворівському костелі. У 1901 році настоятель о. Ян Шубер здійснив розбудову святині, після чого 1902 року відбулась її повторна консекрація. Наприкінці 30-х років храм містив три вівтарі другої половини XVIIIст., була також мурована дзвіниця із чотирма дзвонами. А понад 3500 парафіян, що проживали також у десяти сусідніх селах, обслуговував із 1918 року настоятель о. Кароль Процик. Парафія мала каплиці у Білоскірці, Великій Березовиці (до 1907 року), Застінці, Красівці, Магдалівці (до 1912 року), Прошовій, Острові (до 1907 року), Скоморохах, Сороцькому (до 1909 року) і Товстолугах, а також замкову (в доавстрійські часи) та цвинтарну у Баворові.
2 листопада 1943 року о. Процик загинув від рук вояків УПА. 1945 року, після того, як місцеві душпастирі разом із частиною парафіян-поляків та костельного спорядження виїхали до Польщі, радянська влада баворівський костел зачинила та потім стала використовувати як склад хімдобрив, а з вісімдесятих років святиня пустувала та руйнувалась. Її ремонт розпочався 2009 року. Розпорядженням голови обласної адміністрації від 9 жовтня 2013 року храм передали у власність релігійній громаді. 21 вересня 2014 року архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений костел.
Баворів обслуговують дієцезіальні священники парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі.