47743
Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року, проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378 римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.
Парафія у Баворові канонічно постала 17 квітня 1522 року коштом його власника Вацлава Баворовського, який тоді профінансував також і спорудження православної церкви. На той час вже був дерев'яний костел під титулом Матері Божої і св. Вацлава. Проте станом на 1666 рік храму не існувало, а на його місці стояв хрест.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 15 | |
| 1464 | - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих; |
| 1826 | - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині; |
| 1845 | - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині; |
| 1872 | - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський; |
| 1901 | - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри; |
| 1906 | - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині; |
| 1930 | - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької; |
| 2001 | - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: липень, 16 | |
| 1785 | - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри; |
| 1930 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині освятив Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич; |
| 1934 | - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині; |
| 1938 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений костелу Матері Божої Святого Скапулярію кармелітів босих у Львові на Персенківці; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині; |
| 2004 | - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію; |
| 2007 | - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії; |
| 2014 | - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії; - освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині; |
Черговий і вже мурований костел у Баворові разом із дерев'яною дзіницею з трьома дзвонами згадується посеред цвинтаря, оточеного огородженням, 1718 роком. Мав він кам'яну підлогу та окрім іншого оснащення три дерев'яні вівтарі (головний із образами Матері Божої Ченстоховської і св. Вацлава та бічні св. Антонія і св. Михаїла). Проте святиня швидко занепала і простояла недовго.
У 1745-1747 роках в Баворові коштом місцевих власників Баковських було збудовано сучасний мурований храм, а парафія 1747 року отримала статус препозитури. 1819 року костел реставрували, а у 1816-1825 роках завдяки зусиллям настоятеля о. Йосифа Кужа було суттєво збільшено оснащення святині. 1827 року відновлений храм консекрував архієпископ Андрій Анквич.
У 60-х роках XIXст. провели незначні ремонтні роботи у баворівському костелі. У 1901 році настоятель о. Ян Шубер здійснив розбудову святині, після чого 1902 року відбулась її повторна консекрація. Наприкінці 30-х років храм містив три вівтарі другої половини XVIIIст., була також мурована дзвіниця із чотирма дзвонами. А понад 3500 парафіян, що проживали також у десяти сусідніх селах, обслуговував із 1918 року настоятель о. Кароль Процик. Парафія мала каплиці у Білоскірці, Великій Березовиці (до 1907 року), Застінці, Красівці, Магдалівці (до 1912 року), Прошовій, Острові (до 1907 року), Скоморохах, Сороцькому (до 1909 року) і Товстолугах, а також замкову (в доавстрійські часи) та цвинтарну у Баворові.
2 листопада 1943 року о. Процик загинув від рук вояків УПА. 1945 року, після того, як місцеві душпастирі разом із частиною парафіян-поляків та костельного спорядження виїхали до Польщі, радянська влада баворівський костел зачинила та потім стала використовувати як склад хімдобрив, а з вісімдесятих років святиня пустувала та руйнувалась. Її ремонт розпочався 2009 року. Розпорядженням голови обласної адміністрації від 9 жовтня 2013 року храм передали у власність релігійній громаді. 21 вересня 2014 року архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений костел.
Баворів обслуговують дієцезіальні священники парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі.
Костели і каплиці України