47713 Соборне
Відомий у документах із XVIIст. присілок Чернелова(-Руського), який пізніше колонізували польські переселенці (мазури), став окремим селом та отримав назву Чернелова-Мазовецького. 1880 року тут проживало 1191 мешканців, 1904 року - 1233, 1921 року - 1319, нині - понад півтисячі. Восени 1944 року поляків, що становили більшість населення, вивезли до Польщі, а звідти оселили лемків. У 1946-1957рр. мало назву Жукове, у 1957-2016 роках - Жовтневе.
У 1768 році у Чернелеві-Мазовецькому коштом місцевої власниці Йоани Ястжембської (із Сераковських) було збудовано перший (дерев'яний) костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії та засновано парафію. Приблизно тоді ж її настоятелем був теребовельський декан о. Казимир Даньковський, а охоплювала вона понад десяток сусідніх сіл та налічувала 1422 вірних.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: грудень, 14 | |
1899 | - призначено новим єпископом-ординарієм Луцько-Житомирським та Апостольським адміністратором Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Болеслава Клопотовського; |
1924 | - ще незавершений храм у Пеняках на Львівщині освятив під старим титулом св. Альфонса Родрігеса о. Станіслав Краусс; |
1925 | - майбутнього єпископа Адольфа Шельонжека призначено ординарієм відновленої Луцької дієцезії; |
2014 | - єпископ Антал Майнек у Хусті на Закарпатті освятив костел св. Анни і св. Йоахима після фундаментального ремонту; |
Наступна дата: грудень, 15 | |
1777 | - о. Фердинанд Кіцький призначений єпископом-помічником у Львові; |
1891 | - о. П. Кісаржевський освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові; |
1932 | - колишній ординарій та єпископ-емерит Тираспольський Антон Церр помер у Зельці (Лиманському) на Одещині; |
2002 | - кардинал Мар'ян Яворський в колишньому костелі Матері Божої Громничної у Львові відправив першу Службу Божу; |
2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Яворові на Львівщині відкрив та освятив пам'ятник бл. Йоану Павлу ІІ; |
2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий годинник, встановлений на вежі костелу св. Катерини у Мостиськах на Львівщині; |
Хоча у 1810 році у Чернелеві-Мазовецькому вже збудували, в основному, поруч із дерев'яною святинею мурований храм, взявши за основу львівський типовий проект на 1500 осіб, проте ще навіть 1816 року ця будівля не була закінченою (бракувало не тільки зовнішнього та внутрішнього штукатурення, але й також склепіння, підлоги, вікон, дверей тощо, не кажучи вже про оснащення). Тому богослужіння звершували або в старому занедбаному костелі, що перебував майже у стані руїни, або у місцевій греко-католицькій церкві. На той час дерев'яний храм мав 3 вівтарі (Благовіщення Пресвятої Діви Марії, св. Тедея і св. Яна Непомуцького), частково знищений орган, інше спорядження, а також 3 дзвони на дерев'яній дзвіниці, а навпроти мурованого костелу стояв споруджений із глини парафіяльний будинок.
Будівництво мурованого храму в Чернелеві-Мазовецькому завершили 1818 року, проте його оснащення ще тривало майже десять років. 27 травня 1827 року костел консекрував архієпископ Андрій Анквіч, але вже під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У другій половині 20-х - першій половині 30-х років спорудили також новий мурований парафіяльний будинок, яким замінили старий, глиняний, а також муровану дзвіницю на три дзвони замість дерев'яної. 1839 року святиню заново оштукатурили (ззовні та всередині).
У 50-х - 80-х роках парафія у Чернелеві-Мазовецькому нараховувала від трьох до понад чотирьох тисяч вірян у десяти населених пунктах та обслуговувалась настоятелем о. Каролем Ринкевичем, якого 1892 року замінив на цій посаді о. Андрій Панкевич. Принаймні, від 1906 року тут служив настоятель о. Ян Сродонь, а від 1914 року аж до кінця міжвоєнного періоду - настоятель о. Павло Целецький. На той час чисельність парафії зменшилась до трьох тисяч вірних, оскільки з неї виділились окремі парафії. Залишились каплиці у Байківцях і Ступках, а раніше були у Великих Бірках, Галущинцях, Киданцях і Романівці.
Храм у Чернелеві-Мазовецькому мав вже згадані три вівтарі другої половини XVIIIст., перенесені зі старої дерев'яної святині, муровану дзвіницю-браму 30-х років ХІХст., а також три скульптури поблизу і прикостельний цвинтар. Останній адміністратор парафії о. Ян Хорват 15 жовтня 1945 року виїхав до Польщі, завбравши зі собою частину костельного спорядження. Зачинений радянською владою костел використовували як склад канцтоварів. 1981 року через аварійний стан будівлі його мали розібрати, проте цим планам завадив керівник місцевого колгоспу. 1989 року колишній римсько-католицький храм віддали греко-католикам, які після належного ремонту освятили його 3 червня 1990 року як церкву Пресвятої Трійці.