|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47713 Соборне
Відомий у документах із XVIIст. присілок Чернелова(-Руського), який пізніше колонізували польські переселенці (мазури), став окремим селом та отримав назву Чернелова-Мазовецького. 1880 року тут проживало 1191 мешканців, 1904 року - 1233, 1921 року - 1319, нині - понад півтисячі. Восени 1944 року поляків, що становили більшість населення, вивезли до Польщі, а звідти оселили лемків. У 1946-1957рр. мало назву Жукове, у 1957-2016 роках - Жовтневе.
У 1768 році у Чернелеві-Мазовецькому коштом місцевої власниці Йоани Ястжембської (із Сераковських) було збудовано перший (дерев'яний) костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії та засновано парафію. Приблизно тоді ж її настоятелем був теребовельський декан о. Казимир Даньковський, а охоплювала вона понад десяток сусідніх сіл та налічувала 1422 вірних.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 13 | |
| 1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
| 2021 | - єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині; |
| Наступна дата: вересень, 14 | |
| 1745 | - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці; |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 1999 | - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща); |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
Хоча у 1810 році у Чернелеві-Мазовецькому вже збудували, в основному, поруч із дерев'яною святинею мурований храм, взявши за основу львівський типовий проект на 1500 осіб, проте ще навіть 1816 року ця будівля не була закінченою (бракувало не тільки зовнішнього та внутрішнього штукатурення, але й також склепіння, підлоги, вікон, дверей тощо, не кажучи вже про оснащення). Тому богослужіння звершували або в старому занедбаному костелі, що перебував майже у стані руїни, або у місцевій греко-католицькій церкві. На той час дерев'яний храм мав 3 вівтарі (Благовіщення Пресвятої Діви Марії, св. Тедея і св. Яна Непомуцького), частково знищений орган, інше спорядження, а також 3 дзвони на дерев'яній дзвіниці, а навпроти мурованого костелу стояв споруджений із глини парафіяльний будинок.
Будівництво мурованого храму в Чернелеві-Мазовецькому завершили 1818 року, проте його оснащення ще тривало майже десять років. 27 травня 1827 року костел консекрував архієпископ Андрій Анквіч, але вже під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У другій половині 20-х - першій половині 30-х років спорудили також новий мурований парафіяльний будинок, яким замінили старий, глиняний, а також муровану дзвіницю на три дзвони замість дерев'яної. 1839 року святиню заново оштукатурили (ззовні та всередині).
У 50-х - 80-х роках парафія у Чернелеві-Мазовецькому нараховувала від трьох до понад чотирьох тисяч вірян у десяти населених пунктах та обслуговувалась настоятелем о. Каролем Ринкевичем, якого 1892 року замінив на цій посаді о. Андрій Панкевич. Принаймні, від 1906 року тут служив настоятель о. Ян Сродонь, а від 1914 року аж до кінця міжвоєнного періоду - настоятель о. Павло Целецький. На той час чисельність парафії зменшилась до трьох тисяч вірних, оскільки з неї виділились окремі парафії. Залишились каплиці у Байківцях і Ступках, а раніше були у Великих Бірках, Галущинцях, Киданцях і Романівці.
Храм у Чернелеві-Мазовецькому мав вже згадані три вівтарі другої половини XVIIIст., перенесені зі старої дерев'яної святині, муровану дзвіницю-браму 30-х років ХІХст., а також три скульптури поблизу і прикостельний цвинтар. Останній адміністратор парафії о. Ян Хорват 15 жовтня 1945 року виїхав до Польщі, завбравши зі собою частину костельного спорядження. Зачинений радянською владою костел використовували як склад канцтоварів. 1981 року через аварійний стан будівлі його мали розібрати, проте цим планам завадив керівник місцевого колгоспу. 1989 року колишній римсько-католицький храм віддали греко-католикам, які після належного ремонту освятили його 3 червня 1990 року як церкву Пресвятої Трійці.
Головна сторінка