 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47713 Соборне
Відомий у документах із XVIIст. присілок Чернелова(-Руського), який пізніше колонізували польські переселенці (мазури), став окремим селом та отримав назву Чернелова-Мазовецького. 1880 року тут проживало 1191 мешканців, 1904 року - 1233, 1921 року - 1319, нині - понад півтисячі. Восени 1944 року поляків, що становили більшість населення, вивезли до Польщі, а звідти оселили лемків. У 1946-1957рр. мало назву Жукове, у 1957-2016 роках - Жовтневе.
У 1768 році у Чернелеві-Мазовецькому коштом місцевої власниці Йоани Ястжембської (із Сераковських) було збудовано перший (дерев'яний) костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії та засновано парафію. Приблизно тоді ж її настоятелем був теребовельський декан о. Казимир Даньковський, а охоплювала вона понад десяток сусідніх сіл та налічувала 1422 вірних.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
| Następna data: grudzień, 06 | |
| 1890 | - костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Л. Солецький; |
| 1909 | - Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві; |
| 1912 | - освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1919 | - інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри; |
| 1974 | - призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно; |
| 1997 | - повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський; |
| 2016 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест; |
| 2023 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до храму св. Миколая в Києві мощі св. Йоана Павла ІІ; |
Хоча у 1810 році у Чернелеві-Мазовецькому вже збудували, в основному, поруч із дерев'яною святинею мурований храм, взявши за основу львівський типовий проект на 1500 осіб, проте ще навіть 1816 року ця будівля не була закінченою (бракувало не тільки зовнішнього та внутрішнього штукатурення, але й також склепіння, підлоги, вікон, дверей тощо, не кажучи вже про оснащення). Тому богослужіння звершували або в старому занедбаному костелі, що перебував майже у стані руїни, або у місцевій греко-католицькій церкві. На той час дерев'яний храм мав 3 вівтарі (Благовіщення Пресвятої Діви Марії, св. Тедея і св. Яна Непомуцького), частково знищений орган, інше спорядження, а також 3 дзвони на дерев'яній дзвіниці, а навпроти мурованого костелу стояв споруджений із глини парафіяльний будинок.
Будівництво мурованого храму в Чернелеві-Мазовецькому завершили 1818 року, проте його оснащення ще тривало майже десять років. 27 травня 1827 року костел консекрував архієпископ Андрій Анквіч, але вже під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У другій половині 20-х - першій половині 30-х років спорудили також новий мурований парафіяльний будинок, яким замінили старий, глиняний, а також муровану дзвіницю на три дзвони замість дерев'яної. 1839 року святиню заново оштукатурили (ззовні та всередині).
У 50-х - 80-х роках парафія у Чернелеві-Мазовецькому нараховувала від трьох до понад чотирьох тисяч вірян у десяти населених пунктах та обслуговувалась настоятелем о. Каролем Ринкевичем, якого 1892 року замінив на цій посаді о. Андрій Панкевич. Принаймні, від 1906 року тут служив настоятель о. Ян Сродонь, а від 1914 року аж до кінця міжвоєнного періоду - настоятель о. Павло Целецький. На той час чисельність парафії зменшилась до трьох тисяч вірних, оскільки з неї виділились окремі парафії. Залишились каплиці у Байківцях і Ступках, а раніше були у Великих Бірках, Галущинцях, Киданцях і Романівці.
Храм у Чернелеві-Мазовецькому мав вже згадані три вівтарі другої половини XVIIIст., перенесені зі старої дерев'яної святині, муровану дзвіницю-браму 30-х років ХІХст., а також три скульптури поблизу і прикостельний цвинтар. Останній адміністратор парафії о. Ян Хорват 15 жовтня 1945 року виїхав до Польщі, завбравши зі собою частину костельного спорядження. Зачинений радянською владою костел використовували як склад канцтоварів. 1981 року через аварійний стан будівлі його мали розібрати, проте цим планам завадив керівник місцевого колгоспу. 1989 року колишній римсько-католицький храм віддали греко-католикам, які після належного ремонту освятили його 3 червня 1990 року як церкву Пресвятої Трійці.
