SOBORNE (Czernielów Mazowiecki? Żukowe, Żowtnewe). Dawny kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1810 - 1818). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47713 Соборне

Відомий у документах із XVIIст. присілок Чернелова(-Руського), який пізніше колонізували польські переселенці (мазури), став окремим селом та отримав назву Чернелова-Мазовецького. 1880 року тут проживало 1191 мешканців, 1904 року - 1233, 1921 року - 1319, нині - понад півтисячі. Восени 1944 року поляків, що становили більшість населення, вивезли до Польщі, а звідти оселили лемків. У 1946-1957рр. мало назву Жукове, у 1957-2016 роках - Жовтневе.

У 1768 році у Чернелеві-Мазовецькому коштом місцевої власниці Йоани Ястжембської (із Сераковських) було збудовано перший (дерев'яний) костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії та засновано парафію. Приблизно тоді ж її настоятелем був теребовельський декан о. Казимир Даньковський, а охоплювала вона понад десяток сусідніх сіл та налічувала 1422 вірних.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: maj, 12
1755	- о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким;
1776	- Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної;
1782	- Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині;
1786	- єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині;
1911	- освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині;
1912	- закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині;
1928	- архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині;
1934	- єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині;
1935	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський;
1937	- єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині;
1940	- єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі;
2018	- костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
2024	- єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною;
Następna data: maj, 13
1881	- номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський;
1883	- отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським;
1989	- майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2012	- каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2017	- о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму;
2018	- єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;

Хоча у 1810 році у Чернелеві-Мазовецькому вже збудували, в основному, поруч із дерев'яною святинею мурований храм, взявши за основу львівський типовий проект на 1500 осіб, проте ще навіть 1816 року ця будівля не була закінченою (бракувало не тільки зовнішнього та внутрішнього штукатурення, але й також склепіння, підлоги, вікон, дверей тощо, не кажучи вже про оснащення). Тому богослужіння звершували або в старому занедбаному костелі, що перебував майже у стані руїни, або у місцевій греко-католицькій церкві. На той час дерев'яний храм мав 3 вівтарі (Благовіщення Пресвятої Діви Марії, св. Тедея і св. Яна Непомуцького), частково знищений орган, інше спорядження, а також 3 дзвони на дерев'яній дзвіниці, а навпроти мурованого костелу стояв споруджений із глини парафіяльний будинок.

Будівництво мурованого храму в Чернелеві-Мазовецькому завершили 1818 року, проте його оснащення ще тривало майже десять років. 27 травня 1827 року костел консекрував архієпископ Андрій Анквіч, але вже під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У другій половині 20-х - першій половині 30-х років спорудили також новий мурований парафіяльний будинок, яким замінили старий, глиняний, а також муровану дзвіницю на три дзвони замість дерев'яної. 1839 року святиню заново оштукатурили (ззовні та всередині).

У 50-х - 80-х роках парафія у Чернелеві-Мазовецькому нараховувала від трьох до понад чотирьох тисяч вірян у десяти населених пунктах та обслуговувалась настоятелем о. Каролем Ринкевичем, якого 1892 року замінив на цій посаді о. Андрій Панкевич. Принаймні, від 1906 року тут служив настоятель о. Ян Сродонь, а від 1914 року аж до кінця міжвоєнного періоду - настоятель о. Павло Целецький. На той час чисельність парафії зменшилась до трьох тисяч вірних, оскільки з неї виділились окремі парафії. Залишились каплиці у Байківцях і Ступках, а раніше були у Великих Бірках, Галущинцях, Киданцях і Романівці.

Храм у Чернелеві-Мазовецькому мав вже згадані три вівтарі другої половини XVIIIст., перенесені зі старої дерев'яної святині, муровану дзвіницю-браму 30-х років ХІХст., а також три скульптури поблизу і прикостельний цвинтар. Останній адміністратор парафії о. Ян Хорват 15 жовтня 1945 року виїхав до Польщі, завбравши зі собою частину костельного спорядження. Зачинений радянською владою костел використовували як склад канцтоварів. 1981 року через аварійний стан будівлі його мали розібрати, проте цим планам завадив керівник місцевого колгоспу. 1989 року колишній римсько-католицький храм віддали греко-католикам, які після належного ремонту освятили його 3 червня 1990 року як церкву Пресвятої Трійці.