 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47714 Красівка
Перша писемна згадка про Красівку датована 1564 роком, документально згадується також наступного року. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало близько 380 мешканців, 1915 року - 618, у тому числі 472 українців і 134 поляків, нині ж село має лише трохи більше чотирьох сотень осіб.
Католики латинського обряду Красівки належали до парафії св. Вацлава у Баворові. У середині ХІХ століття їх чисельність складала приблизно півсотні, а наприкінці - збільшилась удвічі, досягнувши сотні вірних. Тому на початку наступного століття тут приступили до спорудження власної святині, адже парафіяльна знаходилась досить далеко від села.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 13 | |
| 1850 | - у Львівській катедрі ординарій Перемишльський та майбутній Львівський митрополит єпископ Франциск Вежхлейський консекрував о. Лукаша Баранецького, номінованого архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1901 | - інтронізація ординарія Перемишльського єпископа Йосифа Пельчара, майбутнього святого, у Перемишльській катедрі (Польща); |
| 2013 | - єпископи Мар’ян Бучек та Ян Собіло освятили новозбудовані та завершені приміщення першої черги церковного комплексу у Харкові; |
| Наступна дата: січень, 14 | |
| 1722 | - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 | - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 | - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 | - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський; |
Муровану каплицю у Красівці збудували коштом місцевих землевласниці Марії Островської (з Баворовських) та вірних і освятили 1906 року. У схематизмах Львівської архідієцезії цей храм вперше занотовано 1908 року. Перед І світовою війною кількість римо-католиків у селі перевищила 160 осіб, а перед ІІ світовою війною становила понад 180 вірян.
У радянські часи каплицю у Красівці зачинили та, ймовірно, використовували як складське приміщення. З падінням комуністичного режиму суттєво зруйновану колишню римсько-католицьку святиню віддали греко-католикам, які її перебудували на церкву та освятили 1992 року під титулом Покрови Пресвятої Богородиці.
