МИШКОВИЧІ. Колишній костел Пресвятого Серця Ісусового (1904 - 1906). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47732 Мишковичі

Вважається, що Мишковичі вперше у документах згадуються 1564 року, проте є також згадка 18 грудня 1447 року в книгах галицького суду. 1832 року у селі проживало 670 осіб, 1880 року - 1321 (1000 греко- і 321 римо-католиків), 1890 року - 1670, у тому числі 1184 українці і 388 поляків, 1931 року - 1816, нині - понад дві тисячі мешканців. У 1944-1946рр. поляків-католиків вивезли до Польщі, а звідти оселили православних лемків. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року є в Чортківському.

Католики латинського обряду Мишковичів належали до парафії Пресвятої Трійці у Микулинцях. В середині ХІХст. їх було майже дві з половиною сотні, наприкінці цього століття - понад 330 вірян. До будівництва власної святині вони приступили на початку наступного століття.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 06
1890 - новозбудований костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Лукаш Солецький;
1909 - Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві;
1912 - освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині;
1919 - інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри;
1974 - призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно;
1997 - повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський;
2016 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині;
2019 - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест;
2023 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до храму св. Миколая в Києві мощі св. Йоана Павла ІІ;
Наступна дата: грудень, 07
1998 - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького;
2001 - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті;
2008 - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині;

У 1904 році у Мишковичах розпочали спорудження мурованого філіального костелу за проектом львівського архітектора Владислава Клімчака, яке коштом місцевого власника Віктора Баворовського завершили 1906 року освяченням 30 вересня. Богослужіння у храмі звершували кожну неділю та у святкові дні. 1909 року у селі збудували парафіяльний будинок, в якому оселився перший експозит о. Володимир Вєнковський (парафіяльна експозитура була затверджена церковною владою 1910 року, а світською - 6 лютого 1914 року). До неї увійшло ще три сусідні села, а загальна чисельність вірян перед І світовою війною перевищила 1700 осіб.

Самостійна парафія у Мишковичах постала 14 червня 1926 року (де-факто - 1919 року), коли тут служив о. Владислав Гонорський, який опікувався нею до кінця 30-х років. Світська влада затвердила заснування парафії 26 березня 1928 року. У 1929-1930 роках головний вівтар для храму виготовив Павло Качмарчик із Тернополя. У 1930 році розпочали будівництво мурованої дзвіниці. Від 1932 року парафію чисельність близько 1200 вірних адміністрував о. Франциск Кусьмєрчик. Костел окрім згаданого головного вівтаря із скульптурками Пресвятого Серця Ісуса та ангелів, мав ще два незавершені бічні неоготичні дерев'яні вівтарі, інше оснащення, п'ять дзвонів, був оточений металевою огорожею.

Джерело фотознімка: Надія Брикайло

1 жовтня 1945 року о. Кусьмєрчик разом із частиною костельного спорядження виїхав до Польщі. Зачинений радянською владою храм від 1949 року тривалий час використовували як зерносховище, а літом 1977 року знесли повністю. У 1996-2003рр. на місці колиньої римсько-католицької святині греко-католики збудували церкву Покрови Пресвятої Богородиці, оскільки їх колишній храм залишився православним.

Джерело фотознімка: Петро Грушко
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми