47732 Мишковичі
Вважається, що Мишковичі вперше у документах згадуються 1564 року, проте є також згадка 18 грудня 1447 року в книгах галицького суду. 1832 року у селі проживало 670 осіб, 1880 року - 1321 (1000 греко- і 321 римо-католиків), 1890 року - 1670, у тому числі 1184 українці і 388 поляків, 1931 року - 1816, нині - понад дві тисячі мешканців. У 1944-1946рр. поляків-католиків вивезли до Польщі, а звідти оселили православних лемків. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року є в Чортківському.
Католики латинського обряду Мишковичів належали до парафії Пресвятої Трійці у Микулинцях. В середині ХІХст. їх було майже дві з половиною сотні, наприкінці цього століття - понад 330 вірян. До будівництва власної святині вони приступили на початку наступного століття.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: лютий, 19 | |
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
Наступна дата: лютий, 20 | |
1701 | - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Константія Зелінського; |
У 1904 році у Мишковичах розпочали спорудження мурованого філіального костелу за проектом львівського архітектора Владислава Клімчака, яке коштом місцевого власника Віктора Баворовського завершили 1906 року освяченням 30 вересня. Богослужіння у храмі звершували кожну неділю та у святкові дні. 1909 року у селі збудували парафіяльний будинок, в якому оселився перший експозит о. Володимир Вєнковський (парафіяльна експозитура була затверджена церковною владою 1910 року, а світською - 6 лютого 1914 року). До неї увійшло ще три сусідні села, а загальна чисельність вірян перед І світовою війною перевищила 1700 осіб.
Самостійна парафія у Мишковичах постала 14 червня 1926 року (де-факто - 1919 року), коли тут служив о. Владислав Гонорський, який опікувався нею до кінця 30-х років. Світська влада затвердила заснування парафії 26 березня 1928 року. У 1929-1930 роках головний вівтар для храму виготовив Павло Качмарчик із Тернополя. У 1930 році розпочали будівництво мурованої дзвіниці. Від 1932 року парафію чисельність близько 1200 вірних адміністрував о. Франциск Кусьмєрчик. Костел окрім згаданого головного вівтаря із скульптурками Пресвятого Серця Ісуса та ангелів, мав ще два незавершені бічні неоготичні дерев'яні вівтарі, інше оснащення, п'ять дзвонів, був оточений металевою огорожею.
1 жовтня 1945 року о. Кусьмєрчик разом із частиною костельного спорядження виїхав до Польщі. Зачинений радянською владою храм від 1949 року тривалий час використовували як зерносховище, а літом 1977 року знесли повністю. У 1996-2003рр. на місці колиньої римсько-католицької святині греко-католики збудували церкву Покрови Пресвятої Богородиці, оскільки їх колишній храм залишився православним.