NASTASÓW. Kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1827 - 1829). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47734 Настасів

Настасів згадується у документах у 1433, 1443 та 1449 роках, а також 28 лютого 1452 року, у 1570-1604 роках мав статус міста. На початку XVIII століття тут оселились переселенці з Мазовії. 1880 року тут проживало 2944 осіб, з них 2400 були греко- і 441 римо-католиками, 1890 року - 3124 мешканців, у тому числі 2493 українців і 516 поляків, нині ж село нараховує понад 1800 осіб.

Саме для польських переселенців місцеві землевласники Потоцькі збудували перший дерев'яний храм, яким опікувались спочатку домініканці, а від 1708 року - єзуїти. Головний вівтар костелу містив визнаний чудотворним образ Матері Божої Ченстоховської, перенесений сюди 1709 року із греко-католицької церкви, де він тимчасово зберігався. Бічні ж вівтарі мали ікони св. Анни і св. Каетана.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 06
1642	- освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові;
1904	- майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі;
1922	- єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
1927	- вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині;
1992	- єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині;
Następna data: wrzesień, 07
1739	- чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905	- костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934	- греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003	- нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013	- освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
2025	- кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона;

У 1729 році Потоцькі пожертвували кошти на забезпечення душпастирства у Настасові, а 1748 року - на резиденцію єзуїтів, що формально постала 1754 року (першим суперіором призначили о. Яна Ястшембського). Відтоді технічний стан святині лише погіршувався, його намагались покращити дрібними ремонтами. У 70-х роках XVIII століття після ліквідації австрійською владою ордену єзуїтів настасівський храм перейшов до дієцезіального духовенства, а 1827 року його вже не існувало (костельне майно переховували у греко-католицькій церкві, в якій також здійснювали римсько-католицькі богослужіння).

Ймовірно, що того ж, 1827 року у Настасові розпочали спорудження мурованої святині, яке, в основному, завершили 1829 року. Новозбудований храм освятили під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії 31 травня 1830 року. До нього перенесли згадані раніше три вівтарі зі старого костелу, проте два з них та орган вимагали оновлення, що і було зроблено згодом. 1839 році архієпископ Франциск Піштек консекрував костел під час візитації парафії, проте зауважив, що дах святині, дзвіниця та парафіяльний будинок вимагають ремонту.

У 1851 році костел у Настасові мав сім вівтарів - головний зі старою чудотворною іконою Матері Божої Ченстоховської та бічні з образами Розіп'яття і св. Антонія, св. Йосифа, св. Миколая, Матері Божої, св. Валентина, св. Яна Непомуцького, а також численні реліквії, автентичність яких була підтверджена у Римі 24 листопада 1843 року. У другій половині ХІХ століття та на початку ХХ до 1909 року парафію обслуговував багаторічний настоятель о. Петро Піскорський, під опікою якого перебувало до трьох з половиною вірян, що проживали також у сусідніх селах. Парафія мала філіальні святині у селах Бенева, Буцнів, Великий Ходачків, Йосипівка та Росохуватець, які виділились з неї, а також у Мар'янівці і приватну каплицю у Підгайчиках.

Від 1920 року і, принаймні, до кінця 30-х років обслуговував у Настасові до трьох тисяч парафіян настоятель о. Франциск Кубєнський. Після ІІ світової війни віряни-поляки разом із священниками 1945 року виїхали до Польщі, забравши зі собою найцінніше костельне майно, у тому числі і чудотворним образ Матері Божої Ченстоховської. Зачинений храм, який використовували як господарське приміщення, повернули вірним на початку XXI святиня. Відтоді триває його ремонт. Обслуговують Настасів дієцезіальні священники.