ПЛОТИЧА. Колишній костел св. Еразма (1880 - 1883). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47704 Плотича

Вважається, що поселення Плотича відоме із XIV століття, проте в документах воно згадується лише від XVI століття. Впродовж чотирьох століть аж до ІІ світової війни було власністю родини Коритовських. 1870 року Плотича нараховувала понад 800 селян, більшість яких була римо-католиками, а нині тут проживає майже 1400 мешканців.

Католики латинського обряду села належали до парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі. Від 1862 року у схематизмах Львівської архідієцезії згадується публічна каплиця, облаштована місцевими власниками Коритовськими при перебудованому ними палаці. 1868 року їх коштом при цій каплиці постала парафіяльна експозитура, яка 1872 року стала самостійною парафією.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 03
1962 - колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк призначений Краківським архієпископом-митрополитом та Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії у Любачеві (Польща);
2001 - інгрес кардинала Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
Наступна дата: березень, 04
1720 - архієпископ Ян Скарбек консекрував новозбудований бернардинський костел св. Миколая у Бережанах на Тернопільщині;
1771 - єпископ Холмський Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Луцьким;
1889 - рукоположений в священники майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1991 - у Житомирській катедрі Апостольським делегатом в Радянському Союзі архієпископом Франческом Колусуонно рукоположений в єпископи ординарій Житомирський о. Ян Пурвінський;

Мурований костел у Плотичі збудували завдяки фінансовій допомозі Юліуша та Ванди Коритовських у 1880-1883 роках. 17 травня 1890 року належно оздоблений та оснащений храм консекрував єпископ-помічник Львівський Ян Пузина. 1899 року завдяки зусиллям настоятеля о. Фелікса Фриделя святиню помалювали всередині, а 1903 року було споруджено дзвіницю. Під час І світової війни костел зазнав пошкоджень, а парафіяльний будинок взагалі було знищено, проте пізніше їх було відновлено.

Храм мав головний дубовий вівтар, присвячений св. Еразму, та два бічні - Матері Божої і Христа Розіп'ятого (усі вівтарі були виготовлені ще перед консекрацією святині). Від 1934 року майже дві тисячі парафіян у Плотичі та шести сусідніх селах із філіальною каплицею 1929 року у Чистилові обслуговував настоятель о. Валерій Дзюніковський. 14 жовтня 1945 року він разом із частиною вірян та костельного майна виїхав до Польщі. Зачинений храм спочатку використовували як колгоспний склад, а пізніше - в якості цеху з виготовлення свічок.

У 1990 році колишній костел отримали православні, які піяля чотирьох місяців ремонту освятили його у листопаді цього ж року як церкву св. великомученика Димитрія Солунського. Нині належить Православній Церкві України.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.