47704
Вважається, що поселення Плотича відоме із XIV століття, проте в документах воно згадується лише від XVI століття. Впродовж чотирьох століть аж до ІІ світової війни було власністю родини Коритовських. 1870 року Плотича нараховувала понад 800 селян, більшість яких була римо-католиками, а нині тут проживає майже 1400 мешканців.
Католики латинського обряду села належали до парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі. Від 1862 року у схематизмах Львівської архідієцезії згадується публічна каплиця, облаштована місцевими власниками Коритовськими при перебудованому ними палаці. 1868 року їх коштом при цій каплиці постала парафіяльна експозитура, яка 1872 року стала самостійною парафією.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 11 | |
| 1809 | - єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Корці на Рівненщині; |
| Наступна дата: серпень, 12 | |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський у Більшівцях на Івано-Франківщині освятив храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією ззовні та 7 його вівтарів; |
| 1862 | - в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер; |
| 1995 | - у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття; |
Мурований костел у Плотичі збудували завдяки фінансовій допомозі Юліуша та Ванди Коритовських у 1880-1883 роках. 17 травня 1890 року належно оздоблений та оснащений храм консекрував єпископ-помічник Львівський Ян Пузина. 1899 року завдяки зусиллям настоятеля о. Фелікса Фриделя святиню помалювали всередині, а 1903 року було споруджено дзвіницю. Під час І світової війни костел зазнав пошкоджень, а парафіяльний будинок взагалі було знищено, проте пізніше їх було відновлено.
Храм мав головний дубовий вівтар, присвячений св. Еразму, та два бічні - Матері Божої і Христа Розіп'ятого (усі вівтарі були виготовлені ще перед консекрацією святині). Від 1934 року майже дві тисячі парафіян у Плотичі та шести сусідніх селах із філіальною каплицею 1929 року у Чистилові обслуговував настоятель о. Валерій Дзюніковський. 14 жовтня 1945 року він разом із частиною вірян та костельного майна виїхав до Польщі. Зачинений храм спочатку використовували як колгоспний склад, а пізніше - в якості цеху з виготовлення свічок.
У 1990 році колишній костел отримали православні, які піяля чотирьох місяців ремонту освятили його у листопаді цього ж року як церкву св. великомученика Димитрія Солунського. Нині належить Православній Церкві України.
Костели і каплиці України