|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47721 Забойки
Перша згадка у документах про село – 1564 рік. Принаймні, від середини ХІХст. більшість населення становили польські переселенці та їх нащадки. 1890 року у Забойках проживало 1423 мешканців (1193 поляків і 230 українців), 1921 року - 1547, у тому числі 1121 поляків і 407 українців, 1931 року - 1587, 1939 року - близько 1800, нині - вісім сотень осіб. 1944 року поляків вивезли до Польщі, а звідти привезли українців.
Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Воздвиження Святого Хреста в Козлові, але відвідували греко-католицьку церкву в Забойках, в якій богослужіння здійснювали козлівські душпастирі. Наприкінці 80-х років ХІХст. вони зіткнулись із труднощами доступу до храму, створеними греко-католицьким парохом, тому в селі створили комітет будівництва власної святині на чолі із настоятелем о. Еразмом Нойбургом.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 14 | |
| 1824 | - майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським; |
| 1899 | - помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі; |
| 2016 | - у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи; |
| Наступна дата: листопад, 15 | |
| 1591 | - храм св. Анни у Сусідовичах на Львівщині консекрував архієпископ Я. Соліковський; |
| 1682 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький; |
| 1942 | - майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 2000 | - архієпископ М. Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький інтронізував мощі св. Йоана Павла ІІ та освятив бічний вівтар Божого Милосердя в костелі Христа Царя в Івано-Франківську; |
Будівництво мурованого костелу у Забойках за проектом С. Вишневського завершили 1893 року коштом місцевих вірян, пожертв із сусідніх парафій, дотацій Львівської курії та австрійського уряду. Споруджував його будівничий М. Кордуба. А освятив храм 17 жовтня цього ж року майбутній архієпископ Львівський о. Йосиф Більчевський. У 1901-1902 роках у селі постав також парафіяльний будинок. Від 1904 року тут вже була парафіяльна експозитура. Завдяки зусиллям першого експозита о. Павла Сурмача, який прослужив у Забойках до 1912 року, до святині придбали бічні вівтарі, орган та інший костельний інвентар, а також збудували дзвіницю коштом Павла Домарадзького.
Під час І світової війни храм у Забойках майже не постраждав. 1925 року місцева парафіяльна експозитура стала самостійною парафією, яку від 1934 року обслуговував адміністратор о. Михайло Карчевич. Мала вона тоді 1200-1300 вірян, що проживали ще у трьох сусідніх селах, та філіальну каплицю у Довжанці. Костел містив три дерев'яні вівтарі (головний з образами Матері Божої Ченстоховської і св. Архангела Михаїла та бічні Пресвятого Серця Ісуса і св. Йосифа з Дитятком), а також вже згадану дзвіницю із п'ятьма дзвонами. 31 січня 1945 року о. Карчевич загинув від рук вояків УПА. Останній забойківський душпастир о. Кароль Мазуркевич разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі 2 квітня 1948 року.
Святиня у Забойках простояла зачиненою до 1958 року, коли нею почали послуговуватись як колгоспним складом. Від 1991 року колишній римсько-католицький храм використовувся як складське приміщення школи, нині ж, схоже, пустує, хоча і перебуває у порівняно задовільному технічному стані.
Головна сторінка