ZABOJKI. Dawny kościół p.w. św. Michała Archanioła (1893). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47721 Забойки

Перша згадка у документах про село – 1564 рік. Принаймні, від середини ХІХст. більшість населення становили польські переселенці та їх нащадки. 1890 року у Забойках проживало 1423 мешканців (1193 поляків і 230 українців), 1921 року - 1547, у тому числі 1121 поляків і 407 українців, 1931 року - 1587, 1939 року - близько 1800, нині - вісім сотень осіб. 1944 року поляків вивезли до Польщі, а звідти привезли українців.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Воздвиження Святого Хреста в Козлові, але відвідували греко-католицьку церкву в Забойках, в якій богослужіння здійснювали козлівські душпастирі. Наприкінці 80-х років ХІХст. вони зіткнулись із труднощами доступу до храму, створеними греко-католицьким парохом, тому в селі створили комітет будівництва власної святині на чолі із настоятелем о. Еразмом Нойбургом.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 06
1642	- освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові;
1904	- майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі;
1922	- єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
1927	- вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині;
1992	- єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині;
Następna data: wrzesień, 07
1739	- чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905	- костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934	- греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003	- нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013	- освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
2025	- кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона;

Будівництво мурованого костелу у Забойках за проектом С. Вишневського завершили 1893 року коштом місцевих вірян, пожертв із сусідніх парафій, дотацій Львівської курії та австрійського уряду. Споруджував його будівничий М. Кордуба. А освятив храм 17 жовтня цього ж року майбутній архієпископ Львівський о. Йосиф Більчевський. У 1901-1902 роках у селі постав також парафіяльний будинок. Від 1904 року тут вже була парафіяльна експозитура. Завдяки зусиллям першого експозита о. Павла Сурмача, який прослужив у Забойках до 1912 року, до святині придбали бічні вівтарі, орган та інший костельний інвентар, а також збудували дзвіницю коштом Павла Домарадзького.

Під час І світової війни храм у Забойках майже не постраждав. 1925 року місцева парафіяльна експозитура стала самостійною парафією, яку від 1934 року обслуговував адміністратор о. Михайло Карчевич. Мала вона тоді 1200-1300 вірян, що проживали ще у трьох сусідніх селах, та філіальну каплицю у Довжанці. Костел містив три дерев'яні вівтарі (головний з образами Матері Божої Ченстоховської і св. Архангела Михаїла та бічні Пресвятого Серця Ісуса і св. Йосифа з Дитятком), а також вже згадану дзвіницю із п'ятьма дзвонами. 31 січня 1945 року о. Карчевич загинув від рук вояків УПА. Останній забойківський душпастир о. Кароль Мазуркевич разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі 2 квітня 1948 року.

Святиня у Забойках простояла зачиненою до 1958 року, коли нею почали послуговуватись як колгоспним складом. Від 1991 року колишній римсько-католицький храм використовувся як складське приміщення школи, нині ж, схоже, пустує, хоча і перебуває у порівняно задовільному технічному стані.