БЕДРИКІВЦІ. Колишня каплиця без титулу (1827, 1873). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48605 Бедриківці

Вперше село у документах згадується 1438 року під назвою Бедрихівці. У 1453 році отримало маґдебурзьке право, проте 1649 року вважалось селом, згадується також 1469 року. 1880 року тут проживало 1215 мешканців (переважно - українців), 1921 року - 1564, 1931 року - 1740, нині - приблизно півтори тисячі осіб. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Католики латинського обряду Бедриківців, чисельність яких в середині XIX століття становила близько шести десятків вірян, належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Принаймні, від 1861 року в схематизмах Львівської архідієцезії згадується сільська цвинтарна каплиця, яка, за непідтвердженою інформацією, могла бути збудована ще 1827 року як усипальниця місцевих власників Бруніцьких.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 10
1717 - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737 - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775 - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892 - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906 - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937 - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998 - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником;
- костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999 - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі;
- костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020 - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк;
- єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;
Наступна дата: жовтень, 11
1722 - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883 - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997 - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008 - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014 - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025 - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;
Джерело фотознімка: Петро Грушко

Від 1908 року схематизми подають каплицю у Бедриківцях вже в якості громадської, проте датують її 1873 роком (ймовірно, тоді відбулись ремонт чи добудова храму Бруніцькими). Можливо, зміна статусу святині на громадську пов'язана із Стеллою фон Тарнау, яка 1907 року стала власницею села, а 1938 року була похована у ній. Перед Ісв. війною Бедриківці мали півтори сотні римо-католиків, для яких заліщицькі душпастирі проводили богослужіння в каплиці щотижня. 1915 року московітські воєнні конфіскували дзвони, у тому числі 'Святий Алоїзій'.

Джерело фотознімка: Петро Грушко

Наприкінці 30-х років ХХ століття кількість вірних у Бедриківцях перенвищила 170 осіб, проте богослужіння для них відправлялись лише раз на місяць (як і протягом всього міжвоєнного періоду). Цікаво, що детальний схематизм 1936 року датує цвинтарну каплицю 1904 роком (це або помилка, або ж саме цього року храм став громадським ще за Бруніцьких).

Джерело фотознімка: Петро Грушко

Нині колишня римсько-католицька каплиця у Бедриківцях перебуває у суттєво зруйнованому стані, а цвинтарна територія повністю занехаєна та поросла лісом.

Джерело фотознімка: Євгена Василишина
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Фільми