|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48644 Блищанка
Перша писемна згадка про село міститься в документі 1530 року. У 1655 році у Блищанці проживало 7 сімей, 1880 року - 1049 мешканців (переважна більшість - українці), 1921 року - 1171, 1931 року - 1339, нині - майже сім сотеннь осіб. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Римо-католики села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Їх чисельність в середині ХІХ століття становила близько 180 вірян, наприкінці цього століття - майже дві сотні, а 1911 року, коли в схематизмах Львівської архідієцезії вперше згадуться каплиця в Блищанці у фермерському будинку Томашевського, в якій щонеділі та на свята проводили богослужіння, - понад 220 осіб.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| Наступна дата: травень, 14 | |
| 1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
Від 1912 року католиків латинського обряду Блищанки схематизми подають у складі новоствореної парафіяльної ескпозитури в Угриньківцях, яка пізніше стала самостійною парафією св. Гіацинта (Яцека). Після 1918 року Шлома Ейнхорн, власник корчми, спаленої московітами під час Ісв. війни, подарував заліщицькій парафії земельну ділянку колишньої корчми з умовою його пожиттєвого утримання настоятелем у Заліщиках. Весною 1928 року на ній розпочали будівництво мурованої каплиці.
Через брак коштів спорудження порівняно невеликої каплиці у Блищанці продовжувалось вісім років, а завершилось завдяки дотації держави та пожертвам польських організацій наприкінці 1936 року (схематизм, складений на початок цього року, ще вважає її будівництво незавершеним). Храм містив лише один бетонний вівтар. Спільнота вірян, яка наприкінці 30-х років налічувала лише півтори сотні осіб, навряд чи змогла до ІІсв. війни оснастити каплицю належним чином.
Після війни зачинену колишню римсько-католицьку каплицю радянська влада використовувала традиційно в якості колгоспного складу, а в 90-х роках її отримали католики візантійського обряду. Після ремонту від 1999 року і, принаймні, до 2009 року вона служила греко-католицькою церквою св. Йоана Богослова, оскільки православні відмовили їм в користуванні колишнім дерев'яним храмом. Проте останнім часом колишню латинську каплицю вважають належною до Православної Церкви України (можливо, конфесії обмінялись культовими спорудами).
Головна сторінка