|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48644 Блищанка
Перша писемна згадка про село міститься в документі 1530 року. У 1655 році у Блищанці проживало 7 сімей, 1880 року - 1049 мешканців (переважна більшість - українці), 1921 року - 1171, 1931 року - 1339, нині - майже сім сотеннь осіб. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Римо-католики села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Їх чисельність в середині ХІХ століття становила близько 180 вірян, наприкінці цього століття - майже дві сотні, а 1911 року, коли в схематизмах Львівської архідієцезії вперше згадуться каплиця в Блищанці у фермерському будинку Томашевського, в якій щонеділі та на свята проводили богослужіння, - понад 220 осіб.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: kwiecień, 22 | |
| 1765 | - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія
Баківського Станіслава Єзєрського; - майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським; |
| 1922 | - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині; |
| 2004 | - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича; |
| Następna data: kwiecień, 23 | |
| 1719 | - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського; |
| 1736 | - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині; |
| 1753 | - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині; |
| 1933 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1996 | - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині; |
| 2017 | - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
Від 1912 року католиків латинського обряду Блищанки схематизми подають у складі новоствореної парафіяльної ескпозитури в Угриньківцях, яка пізніше стала самостійною парафією св. Гіацинта (Яцека). Після 1918 року Шлома Ейнхорн, власник корчми, спаленої московітами під час Ісв. війни, подарував заліщицькій парафії земельну ділянку колишньої корчми з умовою його пожиттєвого утримання настоятелем у Заліщиках. Весною 1928 року на ній розпочали будівництво мурованої каплиці.
Через брак коштів спорудження порівняно невеликої каплиці у Блищанці продовжувалось вісім років, а завершилось завдяки дотації держави та пожертвам польських організацій наприкінці 1936 року (схематизм, складений на початок цього року, ще вважає її будівництво незавершеним). Храм містив лише один бетонний вівтар. Спільнота вірян, яка наприкінці 30-х років налічувала лише півтори сотні осіб, навряд чи змогла до ІІсв. війни оснастити каплицю належним чином.
Після війни зачинену колишню римсько-католицьку каплицю радянська влада використовувала традиційно в якості колгоспного складу, а в 90-х роках її отримали католики візантійського обряду. Після ремонту від 1999 року і, принаймні, до 2009 року вона служила греко-католицькою церквою св. Йоана Богослова, оскільки православні відмовили їм в користуванні колишнім дерев'яним храмом. Проте останнім часом колишню латинську каплицю вважають належною до Православної Церкви України (можливо, конфесії обмінялись культовими спорудами).
Strona główna